У статті «Перед Господом нема ні Юдея, ні Елліна... (Несвяткові роздуми про свято Незалежності України)», що була опублікована 27 серпня в одному із закарпатських видань, автор Олег Белей, на думку єпископа Мілана Шашіка, досить несправедливо висловився стосовно того, що Мукачівська греко-католицька єпархія не цінує Дня Незалежності України й керується якимись «расистськими» міркуваннями при прийомі студентів до академії.
«Богословській академії ім. Теодора Ромжі - 230 років, - каже ректор Тарас Ловска.
- Та це не перешкоджає нам святкувати таку молоду річницю незалежності України - держави, яка вивільнилася з антихристиянських тенет Радянського Союзу, яку ми глибоко шануємо, за яку 23 серпня, напередодні всенародного свята, в усіх наших церквах відбулися урочисті молебні».
Заперечує ректор найстарішої в Україні духовної семінарії і проти звинувачень у «расизмі», бо ж подібні упередження суперечать полінаціональності Закарпаття, а також - принципам порядного викладача, надто духівника. «Хоча призначення кожної семінарії - готувати кадри передовсім для потреб власної єпархії, - пояснює чільник, - у нас навчаються юнаки і з інших областей, а також іноземці - з Росії, Молдовії, Білорусії».
Те ж відбувається і в зворотному порядку: закарпатські семінаристи їдуть на навчання за кордон, а дехто й зостається працювати для діаспори в Іспанії, Канаді, США.
Жодних проблем зі вступом цьогоріч не виникло. Все, що вимагалося від потенційного семінариста - подати документ про одержання середньої освіти та скласти іспит із української мови, написавши твір на одну із 10 запропонованих тем, причім під час оцінювання твору граматика поступалася за важливістю цікавій і переконливій думці, що є дуже важливим для священнослужителів.
Оцінювалися також стан здоров’я юнаків та їхні вокальні здібності. Цього року семінаристів стало 116 - зараховано 13 абітурієнтів із 25, хоча в попередні роки кандидатів було 60-80. На думку керівника закладу, це ніяк не пов’язане з тим, що навчання платне, адже сума становить всього 2 000 гривень за рік (разом із проживанням, харчуванням, деякими освітньо-паломницькими подорожами), а малозабезпечені чи інваліди - частково або повністю звільняються від оплати.
«Справа в тому, що теологічну освіту не визнають на рівні зі світською, - переконаний владика Мілан. - У тій же Братиславі не просто визнають диплом духівника, а й охоче засновують різні теологічні факультети - католицькі, православні, лютеранські. В Україні ж радше визнають професію мага та віщуна...»
Ірина НАДВОРНА, газета «НЕДІЛЯ»
|