|
Конфлікт навколо будівництва лісохімічного заводу у с. Рокосово Хустського району не вщухає. Громада села категорично виступила проти появи на їхній території підприємства, що можливими шкідливими викидами загрожує погіршити і так складну екологічну ситуацію в місцевості. Інвестор, а це фірма «Поліпром» з Дніпропетровська, керується Законом та дозволами відповідних служб, запевняючи при цьому, що Рокосово від їхньої діяльності отримає виключно зиск - в селі безробіття, а тут цілих 57 робочих місць і висока зарплата. У відповідь місцеві люди наводять іншу цифру - 10 тисяч. Саме стільки жителів Рокосова і прилеглих сіл можуть постраждати внаслідок викиду у повітря, річки і ґрунти хімічної отрути...
Свободолюбиве село
Рокосово – одне з найбільших населених пунктів Хустщини. Знаходиться всього в 10 км від райцентру, мальовниче, старовинне, охайне, з багатим духовним, культурним та історичним надбанням. Частиною території саме цього села є знамените Красне Поле, на якому в березні 1939 року відбулася кривава битва між захисниками-героями Карпатської України та наступаючими військами хортистської Угорщини. Тоді, відстоюючи свою землю, в нерівному бою на полі загинуло кілька сотень січовиків. Мабуть дух боротьби за свободу і свої права тут передається з покоління в покоління.
Такі роздуми навіяв меморіал край дороги, доки їхала селом на зустріч з представниками громадської організації «За Рокосово». Це об’єднання сучасні сельчани створили якраз для того, щоб контролювати роботу сільської ради, уособлювати і представляти думку громади на всіх можливих рівнях, і саме члени цієї організації першими виступили ярими противниками розташування на своїй території об’єкту з виробництва деревно-вугільної продукції.
Хімічна історія
Різкий супротив людей має причини. Ще за радянських часів село потерпало від надактивної робітничої діяльності в урочищі «Промзона», розташованої впритул з населеним пунктом. Тоді тут працювали 7 асфальтно-бетонних заводів, 2 кар’єри та потужне хімічне підприємство «Агрохімкомплекс». Місцеві жителі розповіли, як щодня чули гуркіт, скрегіт і вибухи промислових машин, у селі стіною стояла пилюка, яка закривала сонце і від якої за годину випрана білизна вкривалася рудими плямами, у повітрі відчувався запах асфальту, їдкого диму, паленої гуми ті різних хімічних сполук.
Жителі Рокосова неодноразово писали листи в різні інстанції, відправляли в область делегації з проханням перемістити шкідливе виробництво подалі від населеного пункту, адже в селі різко знизилась врожайність і поголів’я худоби, частіше почали хворіти і вмирати люди. За словами місцевого жителя Василя Палчея, коли від пилу обласного хімічного складу лягло 40 корів, селяни влаштували ціле повстання з погрозами розбити машини. Чи то дійсно серйозність намірів рокосівчан, а чи вчасний розвал Союзу, але підприємство таки припинило діяльність.
Небезпечний спадок
На згадку від Агрохімкомплексу сучасникам залишилися 4 величезні цистерни з невідомою хімічною речовиною, які, за словами рокосівчан, лежать у селі з 1979 року. Зарослі бур’яном і чагарниками, без охорони і без нагляду під палючим сонцем ржаві цистерни сильно нагріваються, помітно парують, розносячи навкруги їдкий сморід. Це не заважає поряд пастися коровам, а дітям гратися та навесні збирати березовий сік. І хоча питання про вивезення цистерн щороку піднімається на всіх рівнях рад, поки що вони і досі грізно мовчки гріються на сонці.
Не минулися просто так та досі нагадують про себе і колишні отруйні викиди. Головний лікар місцевої амбулаторії Михайло Гінцяк стверджує, що фон захворюваності у селі Рокосово приблизно на 30% більший за середні показники по району і області, а захворювання на рак перевищують показники сусідів на 35%.
Гості з Дніпропетровська
Коли у 2009 році до Рокосівської сільської ради звернулися представники дніпропетровського підприємства «Поліпром», які з 2004 року є акціонерами ЗАТ «Хустський ЗЗБВ» (завод залізобетонних виробів), щодо надання в постійну оренду напівзруйнованих будівель заводу та дозволу своїй фірмі ТОВ «Євроленд» на капітальний ремонт з добудовою котельні орендованого адмінбудинку, то відповідним рішенням сесії сільради отримали згоду.
Спочатку інвестори мали намір налагодити виробництво камінних дров, але раптом передумали і розпочали підготовку до хімічного виробництва. Як пояснили в «Євроленді», через помилкові розрахунки і недостатні потужності обладнання, запланований бізнес не приносив бажаних доходів, тому було вирішено паралельно налагодити інший вид діяльності - виготовлення деревного вугілля.
- Сировиною як для камінних дров, так і для деревного вугілля є твердолистяні породи дерев приблизно однакової вологості. Вивчили різноманітні технології виробництва деревного вугілля, врешті зупинилися на бельгійській. Закупили технологію, розробили креслення і в Дніпропетровську виготовили обладнання, тобто саму реторту, - пояснює заступник директора ТОВ «Євроленд» - представник Хустського ЗЗБВ Юрій Романенко.
Ще один Перечин?
Ось на цьому етапі, коли ще тодішній ЗАТ «Хустський ЗЗБВ» розпочав збір документів містобудівного обґрунтування об’єкту виробництва дерево-вугільної продукції, і захвилювалася громада села Рокосова. У всіх на вустах зазвучало страшне слово «реторта». Відразу почали наводитися паралелі з сумнозвісним Перечинським лісохімкомбінатом, внаслідок діяльності якого виникла серйозна проблема з екологією населеного пункту. В пресі багато писалося про те, якої шкоди підприємство, що спеціалізується на виробництві деревного вугілля, і періодичні залпові викиди з верхніх затворів реторт, завдало шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю населення. До речі, головним акціонером ВАТ «Перечинський лісо хімкомбінат» є також дніпропетровські інвестори – науково-виробниче підприємство «Поліпром».
В «Євроленді» запевняють, що нова реторта досконаліша за перечинську і весь процес проходитиме під контролем автоматики з повною утилізацією отруйних піролізних газів. На запитання, чи можна дати стовідсоткову гарантію безпечності хімічного виробництва, Юрій Романенко відповів, що «воно наноситиме навколишньому середовищу менше шкоди, аніж якась велика котельня». «Ми гарантуємо, що це підприємство буде відповідати всім екологічним нормам, які існують в Україні для даного виробництва», - прокоментував пан Романенко; (від автора: виробництво дерево-вугільної продукції відноситься до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який затверджений Постановою КМ України за №554 від 27.07.1995 року).
Хто в домі хазяїн?
Отже, саме громада села виступила головним опонентом «Євроленду» в особі ЗАТ «Хустський ЗЗБВ» у безперешкодному отриманні всіх дозволів на початок розробки проекту будівництва деревно-вугільної продукції. Підтримуючи громадську думку, депутати Рокосівської сільської ради у січні 2011 року скасували попереднє рішення сесії від 27 липня 2009 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації», керуючись Законом «Про місцеве самоврядування» та мотивуючи тим, що виробництво деревно-вугільної продукції належить до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку і участь громадськості у прийнятті рішень з даного питання є обов’язковою.
У додатку до рішення сесії є звернення на адресу науково-виробничого підприємства «Поліпром» та ТОВ «Євроленд», у якому йдеться: «Інформуємо Вас, що мешканці села Рокосово категорично проти будівництва лісохімічного заводу в урочищі «Промзона». Зібрано 1182 підписи проти його розміщення на території села. Враховуючи вищенаведене, просимо Вас зупинити будь-які дії по проектуванню та будівництву заводу, а також вивезти обладнання, яке завезене на територію для здійснення цих цілей. В противному разі, ми будемо змушені вдатися до таких кардинальних заходів, як блокування будівництва заводу, а також виступити з ініціативою проведення місцевого референдуму проти розміщення на території села небезпечного для життя і здоров’я громади виробництва».
В якості аргументів у відмові будівництва заводу голова села Рокосово Павло Джуга наводить висновки Управління Держкомзему у Хустському районі до документації містобудівного обґрунтування, який не заперечує розміщення об’єкту виробництва деревно-вугільної продукції при умові дотримання вимог, однією з яких є громадські слухання. Висновки експертизи ДП «Закарпатдніпромісто» та розпорядження голови Хустської райдержадміністрації також рекомендують громадське обговорення для затвердження містобудівного обґрунтування.
Такі громадські слухання Рокосівська сільська рада рішенням сесії від 19.04.11 р. провела 8 травня цього року, на які запросила представників ЗАТ «Хустський ЗЗБВ». Останні на зібрання не з’явилися, вказуючи на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з яким, на їхню думку, містобудівне обґрунтування не є предметом громадського обговорення.
Тим не менше, і Рокосівська сільська рада, і всі сільські громадські організації наполягають на врахуванні результатів громадських слухань. Мешканці села звертають увагу на специфічну для цієї території, так звану «Розу вітрів», яка постійно дме у бік Рокосова доносячи до села небезпечні для життя та здоров’я громадян викиди, що утворюються від екологічно шкідливої діяльності підприємств, розташованих в урочищі «Промзона» села Рокосово.
З іншого боку, інвестори готові ще раз доводити, що їх виробництво є нешкідливим для навколишнього середовища, хоча і припускають можливість припинення війни шляхом капітуляції. При цьому запевняють, що жителі Рокосова тільки постраждають від цього, оскільки позбудуться щонайменше 57 робочих місць із середньою зарплатою у розмірі 2800 грн.
Громада тримається свого – заводу каже категоричне "ні”, мовляв життя і здоров’я 10 тисяч жителів Рокосова і навколишніх сіл важливіші. Тай спеціалістів з лісової та хімічної промисловості у селі практично немає, а отже працюватимуть на заводі ті ж чужинці.
Обидві сторони готові звертатися до суду по свої права. Тим часом у громадському середовищі села стає дедалі спекотніше. У разі, якщо Феміда виявиться прихильнішою до чужинців і не врахує громадської думки, люди погрожують рішучими діями. «Ми господарі в своєму селі. І якщо не доведемо це паперами, втрачати нічого - все одно помирати від отрути», - гули в натовпі.
Хто переможе у війні наразі невідомо. Допоки триває переписка між Рокосівською сільською радою, "Хустським ЗЗБВ” і погоджувальними інстанціями, в Хустській районній раді і адміністрації так коментують конфлікт:
Василь Губаль, голова Хустської районної ради: «На сьогодні і я, і весь депутатський корпус стоять на позиції громади села Рокосово. Я вважаю, що повинні бути слухання. Нехай інвестори ідуть до громади і доведуть, що їхній проект потрібен, а не ходять кругами. Якщо це їм вдасться і люди погодяться, то і ми підтримаємо».
Дмитро Маді, перший заст. голови Хустської РДА: «Відносно будівництва заводу, то влада проти не буде, бо це робочі місця і надходження до бюджету. І ми не проти, адже є висновки всіх відповідних служб стосовно реторти. Але громада не погоджується, і представники цієї фірми мають переконати громадськість, що шкоди від їхньої роботи для села не буде».
Мирослав Білецький, депутат Закарпатської обласної ради: «Ми уважно стежимо за подіями в селі Рокосово навколо будівництва хімічного заводу. За нашої ініціативи цього року сесія обласної ради повернула землі урочища «Промзона» у відомство сільської ради Рокосова, так що тепер юридично це земля рокосівська і немає жодних підстав нехтувати думкою громади. Сподіваємося і зробимо все для того, щоб місцеві люди дійсно відчули себе господарями на власній землі».
Михайло Липчей, депутат районної ради: «За ініціативою комісії з питань розвитку туризму, рекреації та охорони навколишнього середовища Хустської районної ради на чергову сесію районної ради було винесено питання щодо перегляду всіх висновків, які були надані Хустському ЗЗБВ на містобудівне обґрунтування розміщення об’єкту деревовугільної промисловості в урочищі «Промзона» села Рокосово. Районна рада вирішила звернутись до всіх без винятку служб з проханням відкликати погоджувальні висновки, як такі, що не відповідають вимогам Закону. За дане рішення депутати районної ради проголосували одноголосно».
Лариса ЛИПКАНЬ, газета "НЕДІЛЯ"
|
