|
Вибір професії зазвичай залежить від складу характеру. Саме тому чимало жінок, які відзначаються неабиякою цілеспрямованістю, силою волі та зібраністю, останнім часом надають перевагу т.зв. «чоловічим» професіям. Хоча з цього приводу самі жінки зауважують: немає таких галузей, де б не впоралася представниця прекрасної статі. Ось і наша сьогоднішня гостя - старший слідчий слідчого управління УМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Оксана Данько свого часу також вирішила, що їй під силу фах юриста, який переважно опановують чоловіки.
- Пані Оксано, чому саме таким був ваш вибір?
- Я, можна сказати, із династії юристів. Моя мати юрист, батько був слідчим, багато родичів працювали і досі працюють в юриспруденції. Тому ще з дитинства у мене сформувалося майже повне уявлення про цю роботу, тож, коли виникло питання, куди піти вчитися, без вагань вирішила – стану також юристом. Хоча колись навіть і припустити не могла, що працюватиму на Закарпатті, адже родом я з Черкаської області з міста Канів.
- Колектив, в якому ви працюєте, значною мірою чоловічий. Як вдається находити спільну мову?
- Гадаю, нам, жінкам, до снаги виконати навіть непосильне, на перший погляд, завдання. Але не без підтримки з боку сильної статі. Чоловіки у моєму колективі допомагають, на них завжди можна розраховувати у найскладніших робочих ситуаціях. Раніше жінок у слідстві було небагато, тому, можливо, цей факт викликав у багатьох певні скептичні зауваження. А тепер відсоток жінок-слідчих досить великий, тож ніхто вже не іронізує з цього приводу. Якщо колись я відчувала, що мене не дуже сприймають серйозно, то тепер таких відчуттів немає і працювати стало легше.
- Чи впливає ваша робота на формування характеру, стосунки з рідними?
- Звісно, робота слідчого, як і міліціонера загалом, не може не позначитися на нашому характері. По-перше, вона змушує бути зібраним і організованим у житті, допомагає вирішувати різні проблеми, виховує силу волі. Взагалі-то бути міліціонером означає працювати з людьми. В основному мені доводиться спілкуватися або з потерпілими, або із зловмисниками. І до тих, і до інших необхідно знайти свій підхід. Тож без людяності, примітивних знань психології тут не обійтися. Деякі набуті знання і досвід нерідко використовую вдома у спілкуванні з рідними. Повірте, допомагає.
- Чи бували у вашому житті моменти, коли хотілося все кинути?
- Якихось особливих кризових ситуацій не було, але конфліктів вистачало. У нашій роботі завжди відбувається боротьба кількох інтересів. І тут головне не помилитися, потрібно знайти об’єктивне рішення, аби нікого не образити. Чесно кажучи, наразі мені ще ніколи не доводилося пошкодувати, що вибрала саме професію слідчого і прийшла працювати у міліцію. Наше відділення займається розслідуванням тяжких і особливо тяжких злочинів. Ми стикаємося зі смертельними випадками, втратою людьми здоров’я тощо. І коли, нібито виконуючи просто свою роботу, допомагаю громадянам вирішити певні проблеми, то, звичайно, приходить розуміння, що професію вибрала правильно. Хоча не завжди є усвідомлення повної задоволеності.
- Як зазвичай відпочиваєте від трудових буднів?
- Мабуть, не скажу нічого нового. Як і більшість жінок, знаходжу розраду і відпочинок у колі сім’ї. Спілкування з дітьми, чоловіком, а також рідними приносить неабияке задоволення. Вважаю, що домашні питання - це не проблеми, а приємні клопоти. Коли маю час, читаю гарну книгу, дивлюся телевізор або «гуляю» в Інтернеті. Окрім цього, як це не дивно, полюбляю поратися по господарству, готувати різні нові страви.
- Зрозуміло, що професія слідчого забирає у вас багато часу. Хто допомагає виконувати домашню роботу, коли мама зайнята?
- Мій чоловік - також працівник міліції. Його робота теж не менш складна та відповідальна, як і моя. Тому нам доводиться мінятися. Десь частину домашніх обов’язків виконую я, іншу частину він. Ми один одного підтримуємо. Діти, а маємо двох хлопчиків, ще надто маленькі, аби допомагати, тож даємо собі раду самі.
Незабаром – жіноче свято 8 Березня. Знаю, що мої хлопці, як і кожного року, вітатимуть мене. У свою чергу сердечно здоровлю усіх жінок – співробітників органів внутрішніх справ з цим гарним Днем весни. Хочу побажати усім жіночого щастя, думаю кожна жінка розуміє його по-своєму, а також здоров’я їм та їхнім рідним, спокою та затишку в родинах.
Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області
|
