|
Закарпатські і всеукраїнські педіатри минулої п’ятниці в Ужгороді вкотре говорили про те, що дає вакцинація, кому вигідно її неславити і як вибратися батькам з нетрів інформаційного впливу з цього питання Останнім часом багато дискусій ведеться навколо питання доцільності планової імунопрофілактики. Дуже часто з’являються незрозумілі фільми, які не мають наукового підґрунтя, а ще публікації проти щеплень з порадами так званих фахівців. Пересічні люди зазвичай вірять таким заявкам, спеціалісти ж нерідко з них сміються.
Тим не менше, кажуть, їм прикро, коли такі поради дають лікарі-гомеопати, знахарі, травники, котрі ніколи не працювали у клініці й не бачили, для прикладу, дітей із дифтерією чи чимось гіршим. Саме про це, а також про проблему подолання стереотипів, які вперто нав’язуються населенню, говорили 11 грудня в Ужгороді на конференції «Актуальні питання в педіатрії». На запитання журналістів відповідала кандидат медичних наук, головний педіатр області Оксана Лошак.
Відмова від щеплення – прояв безвідповідальності
- Оксано Олександрівно, батьки нині дезорієнтовані, не знають, що робити: лікарі наполягають на щепленнях, окремі спеціалісти говорять про страшні побічні ефекти цього способу профілактики багатьох вірусних захворювань. Відповідно, зростає кількість відмов від щеплень…
- Певна річ, ми нині стикаємося з тим, що у багатьох випадках вони відмовляються робити щеплення дітям раннього віку. Це надзвичайно небезпечно, бо саме вони є найчутливішою групою населення. І тим більше, що профілактична вакцинація досі вважається одним із найбільших досягнень медицини. Якщо ж батьки відмовляються від щеплень, то інакше, як проявом безвідповідальності, це не можна трактувати. Бо метою проведення щеплень є створення несприйнятливості до інфекційних хвороб шляхом їхньої імітації.
Для цього в організм дитини вводять ослаблений збудник хвороби. У відповідь організм починає виробляти захисні реакції й перемагає штучну хворобу, а пам'ять про неї залишається. Деякі вакцини вже з першого разу дають організмові стійкий імунітет. До них належать щеплення від кору та свинки. Рекордсменом за терміном дії імунного захисту можна вважати щеплення проти правця – понад 20 років.
- Але при цьому важливо, аби вакцина робилася вчасно?
- Так, надзвичайно важливо зробити щеплення вчасно, згідно з національним календарем щеплень. Якщо перебіг вагітності у матері був без ускладнень, дитина народилася доношеною і в неї немає інших протипоказань до щеплень, то перше щеплення зазвичай робляться ще в пологовому будинку. Це вакцинація проти гепатиту В та туберкульозу, яку проводять дитині на 1-ий та 3-й дні після народження. Якщо в дитини є певні протипоказання до щеплення, то його виконують пізніше, через 2-3 тижні. Профілактичні щеплення – єдиний надійний засіб профілактики інфекційних захворювань.
Нагадаю, нині наша держава забезпечує вакцинацію проти десяти недуг: туберкульозу, дифтерії, правця, коклюша, поліомієліту, гепатиту В, гемофільної інфекції, кору, краснухи і паротиту. Всі ці щеплення — безкоштовні.
Відмова від щеплення свідчить про низьку санітарну культуру людини
- Оксано Олександрівно, відмовляючись від щеплень, які люди називають причини?
- Найцікавіше, що за час роботи мені й самій майже жодного разу так і не вдалося почути вмотивовану, цілком логічну відповідь про те, чому не варто робити вакцину! Але висновки напрошуються однозначні: невмотивована відмова від щеплень свідчить про низьку санітарну культуру населення. Часто люди не прислухаються до порад медичних працівників – людей компетентних, а діють лише відповідно до власних переконань, що найчастіше свідчить про низьке розуміння питання. Щоправда, є й інша причина – релігійні переконання. Тому є наразі спеціально розроблені буклети для роботи з релігійними людьми.
- Але ж чому? Я би сказала, що батьки відмовляються, бо бояться ускладнень після вакцини…
- Так, в принципі, це звучить. Але ми забуваємо, що небезпечними можуть бути будь-які медикаменти, продукти харчування також, але ця небезпека є мінімальною, особливо в порівнянні з небезпекою самого захворювання. Так, наприклад ризик сильної реакції на щеплення від кору 1 на 1 000 000, а ризик померти від даної інфекції - 1 на 1000. Більшість мам не вагаючись відразу дадуть дитині парацетамол при підйомі температури тіла.
Але мінімум з них ознайомляться з можливими ускладненнями даного препарату, а половина з них навіть не подумає про негайне звернення до лікаря. То невже завжди батьки виключно дбають про безпеку своїх малюків, чи відмова від щеплень є не що інше, як данина моді?
- Але ж відмовляються часом і через те, що діти хворіють?
- Так, це також причина відмови, якщо стан здоров'я дитини викликає занепокоєння. Найчастіше батьки не погоджуються щепити дітей віком до року. Для забезпечення захисту населення від інфекційних хвороб з усіма батьками ведеться роз'яснювальна робота, і вже невдовзі вони роблять своїм дітям щеплення, позаяк розуміють, що це чи не єдиний найкращий варіант запобігання хвороби.
Та і влаштуватись до дитячого садочка чи школи без усіх обов'язкових щеплень неможливо. А в разі відсутності щеплень у дорослих, які мають контакт з біологічними рідинами і, відповідно, високий ризик інфікування, згідно з законодавством, їх мають право відсторонити від роботи.
Для організму інфекція - серйозне випробування
- Чи можете конкретніше, в цифровому виразі, сказати, наскільки потрібна вакцинація?
- Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться до епідеміологічного порогу. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.
- Тобто…
- Тобто уявіть ситуацію: група в садочку. З 20-тьох дітей не щеплені, приміром, двоє, і то виключно через тривалі протипоказання для цих діток. Оскільки всі щеплені, то саме нещеплені якраз і захищені від проникнення в колектив інфекції. Якщо ж відсоток діток без планової вакцинації зростатиме, то й зростатиме ризик для захворювання для тих хто не зробив цього тимчасово і через визначені причини, тобто «вікно» для проникнення хвороби збільшуватиметься. Як результат – розраховуватися доведеться нам усім.
- Чимало батьків вважають, що краще, аби дитина перехворіла тим же кором чи вітрянкою в дитячому віці так легше…
- Така думка — помилкова. Для організму інфекція - це дуже серйозне випробування. Навіть при легкій формі захворювання можуть з’явитися ускладнення. І вони виникають не через день-два, а через рік і навіть багато років. Людина навіть не здогадуватиметься, що це наслідки перенесеної колись у дитинстві хвороби.
- Але ж зрозуміло, що люди хочуть гарантій після проведення профілактичних щеплень...
- І такі гарантії є — це правильно зроблене щеплення, сертифікована хороша вакцина. А тому розумний підхід до підбору термінів щеплення, правильний підхід до підбору вакцини і до кожної дитини зокрема буде зменшувати і зменшувати ту кількість післявакцинних реакцій, післявакцинних ускладнень. Щоправда, в цьому контексті треба сказати ще й про таке: батьки мусять усвідомлювати, що введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви.
Це так звані звичайні або нормальні вакцинальні реакції, які означають зміни в організмі, що стаються після введення тієї чи іншої вакцини. У більшості дітей виникає фізіологічна реакція на щеплення: почервоніння та затвердіння на місці введення вакцини, які швидко минають, може підвищитися температура тіла до 37-38,5 градусів за Цельсієм. Така реакція цілком природна і не потребує ніякого втручання. Якщо ж у дитини дуже висока температура тіла (вище 39 градусів), судоми, гострий напад головного болю, надмірна збудженість тощо, – це свідчить про ускладнення, і варто звернутись до лікаря.
- Для убезпечення від ускладнень можна ж приймати певні антигістамінні препарати?
- Щоб вакцинація пройшла успішно, батькам потрібно ретельно до неї підготуватися: відвідати лікаря, що спостерігає дитину, аби впевнитися, що малюк повністю здоровий. Можливо педіатр вирішить проконсультувати малюка у невролога, імунолога, або скласти індивідуальний план імунізації. Для повноти інформації мамі потрібно спостерігати за дитиною декілька днів до щеплення, звернути увагу на її сон, настрій, апетит, стілець, температуру тіла тощо.
Наприклад, якщо протягом цього часу батьки відмічатимуть неспокійний сон, поганий апетит, зміни у випорожненнях свого немовляти, то щеплення слід трохи відстрочити. В день запланованої вакцинації не слід вводити нові продукти харчування, а якщо дитина на грудному вигодовуванні, матері потрібно відмовитись від прийому «нових» продуктів. Потрібно намагатися обмежити контакт з хворими дітьми, аби запобігти захворюванню на респіраторні інфекції.
Вся Європа проводить щеплення
- Доволі часто чую, як батьки питають, хто є виробником тієї чи іншої вакцини. Зазвичай від російських чи вітчизняних відмовляються. Це означає, що «наші» - гірші?
- Раніше ми використовували російські вакцини, а тепер все більше й більше імпортного виробництва: бельгійські, французькі, нідерландські. Це ті вакцини, які використовує вся Європа. Всі закуплені державою вакцини відповідають встановленим в країні вимогам. У випадку, коли у батьків виникають сумніви щодо не задовольняє якість вакцини, вони можуть самі купити вакцину в аптечній мережі, але вона має бути сертифікована і дозволена для використання в Україні. Але при цьому має бути збережений температурний режим та інші умови її зберігання.
- Я своєму сину роблю щеплення за кордоном, в Угорщині. Може, я й не маю рації, але здається, що в Європі вакцини більш очищені й контроль за їхньою якістю кращий?
- Ви маєте на це право. В Угорщині використовують вакцини роду «Інфанрікс», які ви можете придбати і в нашій аптечній мережі, ми про це тільки що говорили. - Але якщо дітей прививають в Угорщині, відповідно – в Європі, то значить, в усьому світі визнають імунізацію, виходить, не так уже все й страшно… - Якщо взяти для порівняння інші країни, то, окрім тих, які в нас є, там ще проводять щеплення проти пневмококової інфекції, у деяких — щеплення проти менінгококової інфекції. Але ці щеплення там далеко не безкоштовні. Практично весь світ проводить щеплення, чому ж у нас піднімається проти цього інформаційний супротив – невідомо….
- Вочевидь, це комусь вигідно?
- Певна річ. Я би так сказала: у традиційній медицині відмежувалася невелика група нетрадиційників – це ті ж гомеопати, приміром, вони наполягають на шкідливості вакцин і, відповідно, розповсюджують «потрібну» інформацію.
Наталка ЛОГОЙДА, газета «НЕДІЛЯ»
|
