|
Транскордонне співробітництво – один із пріоритетів у діяльності закарпатської обласної влади. І це зрозуміло: край знаходиться на стику рубежів України й чотирьох інших держав – Словаччини, Румунії, Угорщини та Польщі.
Отож кому, як не закарпатцям, співпрацювати з сусідами? Транскордонне співробітництво сприяє поглибленню економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших взаємин між територіальними громадами, їх представницькими структурами, місцевими органами виконавчої влади Закарпаття та прилеглих областей згаданих країн.
Про вигоди прикордонних взаємин, напрацювання і здобутки останніх років на цьому напрямі розповідає начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв'язків і туризму Закарпатської обласної держадміністрації Ернест НУСЕР.
– Закарпатська область має угоди про співробітництво зі всіма прикордонними регіонами сусідніх країн, – розповідає Ернест Ернестович. – Це – Підкарпатське воєводство Польщі, Кошіцький та Прешовський самоврядні краї Словаччини, Саболч-Сатмар-Березька область Угорщини та повіти Марамуреш і Сату-Маре (Румунія). Отож транскордонна співпраця здійснюється у рамках цих угод, які передбачають взаємовигідні заходи у сфері економіки, культури, спорту, освіти і науки.
Крім того, продовжує Ернест Нусер, закарпатці тісно співпрацюють з краєм Височіна (Чеська Республіка), регіоном Оберфранкен (ФРН), а віднедавна – і з областю Гевеш (Угорська Республіка). Досвід такої співпраці маємо чималий. З одними партнерами взаємодіємо довше, з іншими – менше. Скажімо, дружні стосунки зі словацькими, румунськими та угорськими сусідами підтримуємо ще з радянських часів. Втім, колишні заідеологізовані зустрічі на кордоні з нагоди Дня Перемоги трансформовано в Дні добросусідства, які дозволяють неформально поспілкуватися ветеранам війни, родичам, діловим партнерам.
На період 2007-2013 років Закарпаття є цільовою територією двох Програм Сусідства Європейської Комісії. Загальний бюджет першої програми, "Україна – Польща – Білорусь", становить 186,2 млн. євро, другої – "Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна" – 68,6 мільйона євро. У рамках цих програм відбулася низка зустрічей, за результатами яких Єврокомісія провела конкурси для подання проектів, оголошено переможців. Серед них – і чотири проекти від Закарпаття на загальну суму 2750 тисяч євро ("Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні річки Тиса", "Чиста вода", "Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики", "Поліпшення транскордонного автомобільного руху шляхом будівництва об'їзної дороги навколо м. Берегово"). Таким чином транскордонне співробітництво сприяє впровадженню і нового Інструменту Сусідства.
Наслідком прикордонної співпраці з повним правом можна назвати й укладення угод про малий (місцевий) прикордонний рух між Україною і Угорщиною та Словаччиною, які значною мірою спрощують жителям прикордонних територій Закарпаття поїздки в сусідні країни, а сусідам – до нас. Малий прикордонний рух, своєю чергою, також сприяє міжрегіональному співробітництву жителів прикордонних територій сусідніх держав.
...Безумовно, транскордонна співпраця сприяє і залученню іноземних інвестицій, виходу на міжнародні ринки збуту, вважає Ернест Нусер. Адже довіра між дружніми регіонами вселяє довіру і в інвесторів. Отож якщо станом на 2004 р. в економіку області було вкладено 244,3 млн. доларів США, то станом на 2008-ий – 355,8 мільйона. Тобто 111,5 млн. доларів припадає на останні п'ять років (22,3 мільйона – щороку).
За 1994-2008 роки та перше півріччя ц. р. в Закарпатську область залучено 353 млн. доларів прямих іноземних інвестицій, що становить 285,3 долара у розрахунку на одну особу. Це – 13-е місце в Україні за обсягами залучення іноземних інвестицій і 14-е – за обсягами залучення іноземних інвестицій на одну особу. Оскільки в Україні 28 територіальних одиниць, то це не такий уже й поганий показник – "золота серединка".
Нині в області функціонують 819 підприємств з іноземними інвестиціями, на них працюють 34,5 тисячі осіб. Інвестиції в економіку області вклали представники 49 країн світу, на шість із них припадає майже 67 відсотків загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
Транскордонне співробітництво підтримується спільними діями і взаємною зацікавленістю. Відбуваються обміни делегаціями, самодіяльними і професійними художніми колективами, виставками, поїздками спортсменів і т. ін. Ось кілька минулорічних заходів...
Голова облдержадміністрації Олег Гаваші здійснив робочий візит у повіт Марамуреш (Румунія), де було підписано Програму спільних дій про співробітництво між регіонами.
Під час Дня добросусідства, що відбувся на українсько-словацькому кордоні, голова обласної ради Михайло Кічковський та голова Кошіцького самоврядного краю Зденек Требуля підписали спільний виконавчий протокол про співпрацю. Протокол про співробітництво було підписано також між Хустською райдержадміністрацією (Україна) та окресом Спішска Нова Вес (Словаччина).
Відбулися й інші Дні добросусідства – українсько-угорський (м. Чоп) та українсько-польський (с. Кострино Великоберезнянського району).
Під час зустрічі в Саболч-Сатмар-Березькій області Угорщини підписано План розвитку транскордонного, економічного та культурного співробітництва для поглиблення добросусідських відносин між Закарпатською та Саболч-Сатмар-Березькою областями.
У селі Барвінок Ужгородського району проведено засідання ради "Карпатського єврорегіону".
Не менш насичені й цьогорічні прикордонні стосунки. Ось і нещодавно на Закарпатті побувала делегація чеського краю Височіна на чолі з гетьманом Іржі Бєгоунеком. До слова, чеські партнери передбачають у своєму бюджеті кошти на ремонт шкіл у Рахівському районі. Щойно на адресу голови облдержадміністрації надійшов лист від пана Бєгоунека, у якому зазначається: "Шановний пане Гаваші, дозвольте ще раз від усього серця подякувати за вашу дружелюбність... Сподіваюся на подальшу співпрацю та зустрічі з вами".
...Розвиткові транскордонної співпраці, переконаний Ернест Нусер, сприяє і міжнародна асоціація "Карпатський єврорегіон", створена у лютому 1993 року. Цьому передували кілька років двосторонніх прикордонних зв'язків між сусідніми областями країн регіону Карпат і Тисянської долини. Поштовхом до їх розвитку стали бурхливі політичні зміни у країнах Центральної і Східної Європи на зламі 80-90-х років ХХ століття, які призвели до втрати традиційних економічних, торгових і культурних контактів.
Отож 14 лютого 1993 р. міністри закордонних справ Угорщини, Польщі та України прийняли декларацію, в якій наголошувалося, що "створення Карпатського єврорегіону сприятиме значному зростанню дружби та процвітання країн даного регіону, а також гарантуватиме активне використання принципів акту Конференції з питань безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975 р.), Паризької хартії Нової Європи (1990 р.) та інших документів".
Україна, Польща та Угорщина виступили засновниками асоціації "Карпатський єврорегіон". Представники повітів Румунії набули статусу спостерігачів, а з літа 1997 року стали повноправними членами асоціації. У Дебрецені (Угорщина) були схвалені Статут і Угода про "Карпатський єврорегіон", засади якого відповідають положенням Мадридської концепції з транскордонного співробітництва (1980 р.), враховують досвід міждержавної кооперації в Західній Європі.
Незважаючи на те, що за минулі 16 років відбулися значні зміни у регіоні Центрально-Східної Європи, асоціація і далі відіграє важливу роль у розвитку міжнародного співробітництва, розбудові прикордонної інфраструктури по всьому периметру кордону України та чотирьох сусідніх держав. Правда, зі вступом наших сусідів у ЄС діяльність Єврорегіону дещо пригальмувалася. Українська сторона робить усе, щоб "розворушити" всіх членів Єврорегіону, відновити їхню активність. Адже від цього значною мірою залежить і транскордонне співробітництво прилеглих регіонів України та чотирьох сусідніх країн.
У жовтні минулого року, як уже згадувалося, відбулося засідання ради "Карпатського єврорегіону", на якому головування в асоціації передано українській стороні. Було обговорено екологічну ситуацію в Карпатському регіоні, концепцію міжнародного туристичного маршруту "Карпатський єврорегіон", міжнародного фестивалю народної творчості представників національностей, що проживають на території єврорегіону, інші питання.
Основними напрямами діяльності Карпатського єврорегіону сьогодні є сприяння активізації економічного співробітництва, культурологічних обмінів та співпраці в галузі туризму, технічна модернізація пунктів перетину на державному кордоні, організація міжнародних виставок і т. ін
...До речі, про пункти пропуску на кордоні. Загальна протяжність державного кордону в межах Закарпатської області сягає 467,2 кілометра. Тут розташовані 18 діючих пунктів пропуску (ПП), 6 перспективних та один – недіючий. З огляду на все зростаючі обсяги міжнародних контактів та обмінів, транскордонного співробітництва цієї кількості пунктів пропуску вже недостатньо, зауважує Ернест Нусер. Тим паче, що наближається Євро-2012... Звісно, все це враховує обласна влада.
Так, завдяки зусиллям облдержадміністрації відновлено роботу міжнародного пункту пропуску на українсько-румунському кордоні "Солотвино – Сігету – Мармацієй", завершено реконструкцію першої черги вантажного терміналу міжнародного пункту пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецке" на українсько-словацькому кордоні. Узгоджено з сусідами питання відкриття нових пунктів пропуску "Лубня – Волосате" на українсько-польському кордоні та "Уліч – Забрідь" – на українсько-словацькому.
Розпочато будівництво об'їзної дороги біля міста Берегово та села Астей до міжнародного автомобільного пункту пропуску "Лужанка", передбачено відремонтувати під'їзні шляхи до ПП "Тиса", "Ужгород", "Малий Березний", "Дзвінкове", "Косино", "Вилок", "Дяково" та "Малі Селменці".
Облдержадміністрація ініціювала внесення змін у постанову Кабміну "Про затвердження Державної цільової програми "Облаштування та реконструкція державного кордону" на період до 2015 року. Передбачено, зокрема, перенести строки здачі в експлуатацію до 2011 року ПП "Малі Селменці – Велке Селменці", "Соломоново – Чієрна-над-Тисов", "Дзвінкове – Лоня", "Убля – Малий Березний"; включити до Програми будівництва й реконструкції такі пункти пропуску, як "Дийда – Берегдароц", "Уліч – Забродь", "Хижа – Тарна Маре", "Тересва – Кімпулунг ла Тиса", "Ділове – Валя Вишеулуй", "Лубня – Волосате".
– Сподіваємося, – каже на завершення Ернест Нусер, – збільшення кількості пунктів пропуску на кордоні України з сусідами, поліпшення прикордонної інфраструктури взагалі активізує й поглибить не тільки транскордонне співробітництво, але й туристичні обміни, культурні, спортивні та інші міжнародні гуманітарні взаємини. Не кажучи вже про Євро-2012, коли через Закарпатську область їхатимуть тисячі уболівальників-туристів на матчі, які відбуватимуться у Львові та інших містах України. Зрештою, від того, як ми підготуємось до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, як зустрінемо гостей, залежатиме не тільки подальший розвиток транскордонної співпраці, але і значною мірою – привабливість України для іноземних туристів, інвесторів, інших ділових партнерів.
Ярослав ЯДЛОВСЬКИЙ
|
