|
Зловмисниками ми доволі часто уявляємо собі будь-кого, тільки не ввічливого, завжди усміхненого чоловіка із сусідньої квартири або приємного хлопця, котрий мешкає у будинку навпроти.
Але досвід переконує, що найжорстокіші убивці зазвичай характеризуються привабливою зовнішністю чи бувають непоказними добрими сім’янинами. А спритні шахраї вміють добирати саме ті, потрібні нам слова, щиро вдивляючись у вічі. Певно, ніхто зі знайомих та родичів простих закарпатських хлопців із міста Мукачево - 20-річних Віктора Лакшая, студента одного з місцевих вузів, непрацюючого Сергія Федаки та братів-школярів Романа та Василя, віком 15 та 16 років, й не сподівався, що саме вони є «героями» сумнозвісних історій, пов’язаних з нічними пограбунками пізніх перехожих, які торік упродовж тривалого часу непокоїли жителів міста над Латорицею.
Цікаво, які почуття переживали юні грабіжники, коли у їхньому рідному Мукачеві на розі ледь не кожної вулиці люди з острахом розповідали про якусь банду, що орудує вночі? Скоріш за все, хлопці смакували такою славою... Тим часом, чутки продовжували поширюватися містом, обростаючи все новими і новими подробицями про «свіжі жертви» невідомих нападників. А працівникам мукачівської міліції доводилося розслідувати одну за одною кримінальні справи, пов’язаних із пограбунками.
Жертви нічних «полювань»
Серед перших, хто звернувся із заявою про напад, був місцевий житель, котрий пізно ввечері йшов від залізничного вокзалу у центр міста. Його перестріли три молоді хлопці і довго «пасли». Наздогнали тільки на темній вулиці. Потерпілий зумів пригадати лише, як несподівано відчув сильний удар по голові. Коли отямився, побачив постаті над собою - хлопці порпалися у його кишенях. Певно, вони знали, що при собі чоловік мав чималу суму – 6600 гривень. Чинити супротив не було змісту – нападники й не приховували, що готові на все. Вони забрали гроші, мобільний телефон, паспорт і розчинилися у нічній темряві.
Наступного дня потерпілий звернувся у міліцію. Співробітники карного розшуку відразу почали відпрацювання мікрорайону, де трапився зухвалий злочин. Але відшукати бодай когось, хто міг щось чути або бачити, виявилося марною справою. Це й не дивно, адже нападники недарма обрали для свого «полювання» пізню пору і темну бічну вуличку. Водночас, правоохоронці перевірили усіх молодих осіб, котрі проходили за міліцейською базою даних і могли скоїти такий злочин. Проте, усі підозрювані мали алібі. Минали тижні, а розслідування справи так і не рушало з мертвої точки. Грабіжники «залягли на дно».
І коли галас довкола пограбування поволі вщух, нічні «мисливці» знову дали про себе знати. Цього разу своєю жертвою зловмисники обрали молодого чоловіка, який повертався близько 23-ї години додому. Як розповів сам потерпілий, його відразу насторожили прискорені кроки позаду. Але він не встиг опам’ятатися, як отримав сильний удар по голові та втратив свідомість. Скільки так пролежав, чоловік не пам’ятає. Коли прийшов до тями, виявив зникнення свого цифрового фотоапарата марки «Самсунг» і півтори тисячі гривень. Мабуть, відчувши свою безкарність і уявивши себе невловимими, грабіжники не стали довго чекати, аби скоїти черговий злочин. Наступної ж ночі вони напали на двох місцевих жителів, котрі були напідпитку. Тут вони знову діяли блискавично і добре відпрацьованим манером – несподіваний удар, жертва «відключилась», «чистка» кишень. Щоправда, тепер нападники не гребували золотими прикрасами та одягом своїх жертв. Потерпілі один за одним зверталися у міліцію.
Правоохоронці відпрацьовували різні версії, гублячись у здогадах, хто б міг скоїти ці зухвалі злочини. Однак в одному розшуковики не сумнівалися, що всі випадки нічних пограбувань – справа рук однієї банди. Про це свідчив «почерк» зловмисників. Міліціонери влаштовували засідки у неосвітлених місцях, посилено відпрацьовували ті вулиці, де трапилися грабежі. Але зухвальці, ніби насміхалися, щоразу міняли місця своєї «дислокації» і давали знати про себе знову і знову «свіжими» злочинами. Лише тепер вони діяли щораз нахабніше і з неабиякою жорстокістю...
Раніше судимий і його поплічники
Однак нічні нападники, вочевидь, переоцінили свої можливості. Вони вже не бути такими обережними, як раніше, і почали припускатися помилок. Зокрема, невдовзі «спливли» поцуплені у людей їхні особисті речі. Словом, пішло-поїхало… Працівники міліції звернули увагу на двадцятирічного Віктора Лакшая. Хлопець свого часу за скоєння тяжкого злочину вже мав конфлікт із Законом. Тоді, врахувавши щире каяття, його засудили на п’ять років з іспитовим терміном два роки.
Однак неспокійна натура шукала пригод. Віктор заприятелював зі своїм однолітком Іштваном Гладоником. Щодо останнього, то нікому і в голову не прийшло б, що він може займатися нечестивими справами. Юнака знали як розумну, ввічливу дитину з порядної сім’ї. Чого не скажеш про 20-річного Сергія Федаку. Той тривалий час не міг знайти собі роботу, тому, зрозуміло, й спокусився на легкі гроші. А ось два неповнолітні місцеві школярі , брати Василь і Роман, виглядали у цій групі взагалі випадковими людьми, втягнутими у зовсім недитячі ігри дорослими приятелями. Хоча вони були у банді не такими вже й останніми.
Їм ватажок зграї Віктор Лакшай виділив роль «наводчиків». Юнаки обирали потенційні жертви, виявляючи їх у місцевих закладах відпочинку, нічних клубах, на вокзалах тощо. Далі повідомляли старшим напарникам, а ті вже доводили все до логічного завершення. Віктор навчав своїх приятелів, що слід діяти блискавично, не даючи жертвам часу зорієнтуватися й отямитися. Однак, вирушаючи на свою останню нічну вилазку, зловмисники й не підозрювали, що за ними вже давно слідкують працівники міліції. Нападників взяли «на гарячому».
Вирок суду
І ось завершилося досудове слідство. Про тривалу діяльність злочинної п’ятірки свідчать тепер матеріали справи, зібрані у товсті папки. Далі справу розглянула Феміда. У судовій залі – потерпілі та їхні родичі, за ґратами – ті, які ще нещодавно наводили справжній жах на все місто. Мукачівці свідчать проти підсудних, знову переживаючи неприємне хвилювання і розповідаючи кожен свою історію, як дві краплі схожу одна на одну. Підозрювані повністю визнали свою провину.
Головуючий виголошує вирок: Віктора Лакшая засуджено до восьми з половиною років позбавлення волі, Сергій Федака отримав п’ять, а Іштван Гладоник - чотири роки ув’язнення. Наймолодшим з приятелів суд присудив два роки позбавлення волі. В усіх конфісковано майно, яке їм належить на правах власності, водночас, необхідно буде виплатити матеріальну і моральну шкоду, завдані потерпілим. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.
|
