|
Минулого тижня в Ужгороді проведено круглий стіл «Партнерство заради гідності» за результатами проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна». Учасниками засідання були представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування, представники влади та мас-медіа, які брали участь у реалізації проекту.
- У світі не існує жодної країни, де б не було корупції. Згідно з дослідженнями, Україна є однією з найкорумпованіших держав. І про це знають усі. Проте дуже низький відсоток населення обізнаний з механізмами, які б протидіяли цьому ганебному явищу. За три роки роботи проекту вдалося зробити чимало, - каже директор проекту Любов Паливода. –
Дехто не зрозумів нашої діяльності і запитує іронічно: «Ну і скільки ви посадили корупціонерів?» Пояснюю: громадські організації та журналісти не є правоохоронними органами, аби саджати корупціонерів. Наш проект працював на те, аби громада, громадські ініціативи, громадяни зайняли активну позицію в протидії корупції в Україні.
- Нещодавно Геннадія Москаля призначили вдруге керівником кримської міліції. Його запитали, як він буде боротися з корупцією. «Візьму до рук журналістські розслідування», - відповів. Це є прикладом того, що влада починає усвідомлювати роль журналістів як вартових у суспільстві, - резюмувала пані Паливода.
Правди ніде діти: корупція запанувала у всіх сферах нашого життя. Ідеш на прийом до лікаря – платиш (на жаль, безкоштовна медицина у нас тільки на папері), ведете своє чадо у дитсадок чи школу – добровільно-примусово здаєте на потреби закладу, хочете займатися підприємницькою діяльністю – мусите давати хабарі, бо інакше отримаєте відповідні документи для ведення власної справи у далекому майбутньому. Це – у кращому випадку. У гіршому – ніколи. Аби влаштуватися на роботу, треба також дати «на лапу». Цей список є безкінечним.
Про корупцію в Україні не говорить хіба що німий. Як на мене, то чим більше про неї говорять, тим більше вона процвітає. І чомусь, як не парадоксально, найбільшими корупціонерами є саме ті люди суспільства, які повинні боротися з цим явищем. Малі корупційні дії породжують великі. Чи не щодня чуємо, що в Україні затримали на гарячому чиновника або правоохоронця. Ніхто нічого не боїться. Чи, пак, думає, що вийде із води сухим.
Дехто з учасників говорив, що боротися з корупцією треба починати із самого себе, мовляв, їдете в автобусі - попросіть у водія квиток, чи не суньте лікарю конверт. Як на мене, то все це дрібниці. Найстрашнішою в Україні є політична корупція, де купуються і продаються найвищі державницькі посади, торгують інтересами громадян, держави. Поки це не припиниться, доки у керма країни не стануть патріоти, тобто ті люди, які перейматимуться майбутнім, як, до прикладу, в Англії, - доти розрубати гордіїв вузол не вдасться.
Повністю погоджуюся із думкою-спостереженням сільського голови Баранинців Павла Чучки: «Англія мислить вічністю, а Україна – тимчасовістю».
Тетяна ГРИЦИЩУК, газета "НЕДІЛЯ"
|
