|
Чесно кажучи, скільки ламаю голову, так і не можу збагнути – чого це так раптово на Україну звалився такий Великий Грип? Інакше, як з великої букви, його величність і назвати не можу – ще б пак, стільки поваги до якоїсь болячки, що аж страшно стає! Цілі програми, присвячені одній хворобі, ледь не щогодинні повідомлення про ситуацію по телебаченню та радіо, спецсолянки та спецрепортажі. Ось, і деякі обласні газети підготували спецвипуски, в яких розказали, як лікуватися і як упереджуватися. Чесно кажучи, з того всього найбільше до душі припала цибуля, прогулянки на свіжому морозному повітрі та секс (звиняйте, цнотливі читачі, як то кажуть, «з пісні слів не викинеш» – викид гормонів в організмі під час оргазму додає щастя, а щастя посилює опірність організму до болячок, ось і весь рецепт).
З огляду на таку різношерстість інформації, чомусь мені, як звичайнісінькій людині, на гадку прийшло одразу кілька думок. Перша й найголовніша - хоч ріжте мене, хоч свининою годуйте, - але настільки вже штучним здається весь шум-гам-переполох навколо грипу, що аж на зубах скрипить. Певна річ. Не можна скидати з терезів хворих – це справді страшно і тим більш страшніше, коли торкається тебе чи родини. Але! Якщо за порядком, то я би висловила кілька фактів, чи то пак – кілька нашарувань думок. Спочатку під час спалаху Великого
Грипу я собі подумала приблизно так: мабуть, хтось на цьому хоче сильно заробити. Або ні, дещо інакше: мабуть, це фармацевти вирішили показати українцям дулю: а ось вам мораторій на підвищення цін на ліки, ми вам покажемо, хто має реальну силу в державі… Може, є і в цій думці раціональне зерно, але потім додумалося, що не така вже й потужна сила «фармацевтики», аби такі «махіни» запускати… Вочевидь, «заритого собаку» треба шукати в іншому місці. Відтак спало на думку те, що в такій ситуації дуже добре можна проявити себе комусь із політиків, якщо отаким «свинячим» способом насолити супернику.
Або ж навпаки – можна проявити себе як дуже хорошим політиком і таким, що оперативно спрацював на вирішення проблеми. Теж потрібна ситуація, згодом, під час виборчих перегонів, можна сміливо бити себе п’ятками в груди і наводити аргументи «за» і «проти»… Ще більш неймовірну думку за склянкою гарячого чаю напередодні «Великого Марлевого періоду» підкинув добрий друг: каже, кицю-сестрицю, а чи не спало тобі на думку, що за Великим Грипом стоїть насправді Велика Політика? Типу того, що якійсь потужній заокеанській силі дуже вже не хочеться втрачати контроль над Україною, тому й розробили такий хитрий стратегічно-грипозний план – оголосити через поширення захворювання Надзвичайний Стан!
Оголосять – і все, вибори відкладаються, можна буде й надалі країною крутити-вертіти на свій лад і манер, а там видно буде – поки те чергове народне волевиявлення проголосять, поки до нього руки дійдуть – багато води спливе. А під час Надзвичайного Стану можна ще й у ручному режимі так багато цікавих і потрібних справ «провернути», навіть дуже корисних для народу – тоді вся держава скаже «Ура!» і побачить, наскільки заокеанська політика таки хороша…?
Як такий варіант розвитку подій? Але найбільше до роздумів та до написання отакої репліки мене підштовхнула ще одна цікава ситуація, яку принесли мені на своїх чорних крилах птахи-рятувальники. Кажуть, спеціалісти підрахували: торік у 4 областях Західної України за такий же період, як зараз, коли лютує Великий Грип, від ускладнень після ГРВІ та грипу померло у вісім разів більше людей!!! Не 60, а майже 400! А скільки їх померло позаторік? А позапозапозаторік? І хіба минулого року бодай одна жива душа в Україні здогадалася перевіритися під час грипу – а чи не свинячий він?
Чи так само, може, торік хтось перевірив, від якого саме штаму грипу виникли ускладнення в тих десятків тисяч осіб, які хворіли у 2008-му? Чи в тих кількох сотень, що померли від ускладнень? Та хоч на голову мені наплюйте – не повірю, що перевіряли. Треба би це було – так би й зробили, але тоді до виборів було далеко, і тодішня політика ще була маленькою дівчинкою… Ну що, як такі висновки? Може, й нелогічні. Може, й кострубаті. Але мають право на існування, правда ж? Можливо, комусь усе сказане й не подобається, а комусь, може, й дуже до смаку.
Приміром, як мені до смаку сало з часником та лавровим листочком, запечене за рецептом моєї куми з Минаю… Але чого це я раптово на сало перейшла? А тому, що їжте, українці, сало з часником – будете здорові. І рецепт дуже смачнючий антигрипозний підкажу, спробуйте, не пожалкуєте!
Берете шмат сала з м’ясом, шпигуєте часником густо-густо, натираєте сіллю та чорним перцем і кладете на добу в холодильник. Наступного дня на листок фольги викладіть шар лаврового листочка, цибулю кружальцями, на все це – сало вниз шкіркою. Запікати в духовій шафі годину на максимальній температурі, дати охолонути смакоті. А після цього – налийте 50 грамів 40-градусної, закусіть отаким смачнючим салом, підніміть вгору праву руку, махніть нею та й скажіть самі собі: «Хай собі мене оминає і Грип Великий, і політика така ж!»
Галина СОЛОДКА, газета «НЕДІЛЯ»
|
