Проблему жебракування ми бачимо майже в кожному місті нашої держави. Страшно і важко дивитися на калік, дітей і стариків, які просять милостиню на вулицях. Але найболячіше спостерігати за тим, коли дорослі люди, каліки від народження, змушені жебракувати не для себе, а для так званих «опікунів».
До прикладу, на Пішохідному мості обласного центру Закарпаття жебракує жінка-каліка. Не дивлячись на погодні умови, цю знедолену особу ранішньої пори привозять її "опікуни-"нелюди на інвалідному візку, залишаючи то з одного боку моста (збоку площі Театральної), то з іншого боку (від площі Шандора Петефі). Поряд з нею ставлять або паперову коробку, або невелике пластмасове відерце для грошей.
Так відбулося і сьогодні зранку, в неділю. "Опікуни" залишили біля жінки пластмасове відерко для грошей і пакет, в якому були два підгнилі яблука та 3 шматки білого черствого хліба. Бідолашна, гірко плачучи, витягла свій "сніданок" і поклала його біля себе. Плач розпачу та болю було чути на декількадесят метрів. Від цього жахливого видовища люди зупинялися, окремі з них хрестилися, просячи Господа, щоб він їх помилував від такого життя.
За цією картиною спостерігала і група туристів із закордону. Вони їфотографували, знімали нещасну на відео, говорячи щось про "жебраче Закарпаття". Побачили іноземні гості та перехожі й те, що ця вимучена долею закарпатка дуже брудна, в обдертому одязі, "обгоріла" на сонці та вся в синцях від жорстоких побоїв. Жінка настільки ослаблена та недужа, що не може навіть підвестися, аби сходити до туалету, тому під нею у другій половині дня утворюється калюжа із власної сечі.
Допоки керівництво міста не помічатиме знедоленої каліки?.. Через те, що немічна жінка не може себе самостійно захистити, на її біді наживаються здорові люди. По суті, нещасна нікому не потрібна. А органи, які б мали опікуватися такими особами, чомусь залишаються бездіяльними.
Цікаво дізнатися, чому ж правоохоронці також не помічають біди цієї закарпатки та не притягують до відповідальності "опікунів" каліки?.. Адже вони зрання - в спеку і мороз - примусово привозять її на пішохідний міст жебракувати,забираючи всі гірко зароблені гроші знедоленої, залишаючи їй натомість черствий хліб та гнилі фрукти...
|