|
З болем у серці сприйняли закарпатці сумну звістку про те, що 5 серпня 2008 року після тяжкої хвороби обірвалась земна дорога добре знаного і шанованого в краї Генріха Йосиповича Бандровського.
Його доля, трудова біографія тісно пов’язані із Закарпаттям. Як керівник, громадянин, патріот він зробив вагомий внесок у соціально-економічний розвиток нашої області. Він любив і підтримував дух новаторства, творчості і сприяв становленню молодої генерації спеціалістів, керівників різних галузей народного господарства.
Народився Генріх Йосипович Бандровський 28 квітня 1929 року в м. Ізмаїл Одеської області, в родині службовця. Йому, як і всьому тогочасному поколінню, довелось пережити труднощі воєнних літ і повоєнних десятиліть. У непростих суспільних умовах відбулось формування його світогляду, громадянської позиції, розуміння життя.
Після закінчення середньої школи у рідному Ізмаїлі став студентом радіотехнічного факультету Київського політехнічного інституту. Разом із дипломом про вищу освіту, як здібний спеціаліст, отримав направлення на львівський завод "Електроприлад", де пройшов шлях від рядового інженера до начальника цеху. Молодого, енергійного, ініціативного інженера-виробничника висувають на керівну роботу в партійних органах.
Понад 17 років очолював Генріх Бандровський Львівський міськком партії.
З 1980 року його життєва дорога пролягла через Закарпаття. Упродовж десяти літ на посаді першого секретаря обкому Компартії України віддає свої багаті знання, управлінський досвід найважливішій для нього справі – економічному та соціально-культурному поступу Закарпатської області.
Він завжди і у всьому був, насамперед, господарником, умів дивитися в перспективу і прагнув нових висот.
Генріх Йосипович Бандровський обирався депутатом Верховної Ради УРСР кількох скликань, а також депутатом місцевих рад Львівщини та Закарпаття.
Його праця відзначена високими урядовими нагородами: орденом Леніна, орденом Дружби народів, двома орденами Трудового Червоного Прапора, багатьма медалями.
Перебуваючи з 1990 року на заслуженому відпочинку, Генріх Йосипович прагнув внести свою частку в розбудову незалежної Української держави, до останніх днів був членом виконкому обласного відділення Міжнародного олімпійського комітету України.
Світла пам’ять про Генріха Йосиповича Бандровського назавжди залишиться в серцях тих, хто працював з ним пліч-о-пліч, хто був його другом, колегою, побратимом.
Гаваші О. О., Кічковський М. М., Балога І. І., Гоблик В. В.,
Лукеча В. І., Попович М. А., Брензович В. І., Мартин М. М.,
Бульчак В. М., Король І. І., Волощук М.Ю., Ільницький Ю.В.,
Мальованик М.М., Долгоп’ятов О.Т., Туряниця С.М., Федикович П.А.,
Чулей О.Й., Черепаня М.М., Артьомов І. В., Сюсько М.І.,
Машков І.П., Попович Е.М., Мигович І.І., Приходько В. О., Риляк І. І., Негер С. С.
| 
