Чому українська влада не помічає світової кризи. Займатися виборами — це просто, зрозуміло і прибутково. А стежити за кризою в реальному часі — це складно, страшно і нудно
Російський прем’єр-міністр Володимир Путін повідомив журналістам, що разом із президентом Дмитром Медведєвим стежить за світовою фінансовою кризою в реальному часі, — при уряді Росії створено спеціальну робочу групу, яка має реагувати на події. Ефективність її рішень не обговорюватимемо — все ж таки в російських умовах завданням цієї групи є ще й захист корпоративних інтересів, а не лише економіки. Утім, відстежувати світову фінансову кризу в реальному часі цілком логічно — так роблять уряди всіх західних країн. Постійно відбуваються наради, зустрічі у верхах, відпрацьовуються термінові заходи, покликані хоча б якось мінімізувати можливу шкоду. Але мало що допомагає — світ лихоманить і ще довго лихоманитиме. Ми входимо у зовсім нову економічну епоху, час розчарувань, відомий нам хіба що за підручниками історії минулого століття.
Зате живемо у цілком фантастичній країні! Її влада настільки безвідповідальна, що жодна світова криза не може змусити її взятися за справу. Гривня падає, металургія перестає бути конкурентоспроможною, ціна на газ обіцяє злетіти до пільгових висот, поховавши хімію, будівельні проекти зупиняються, а чим у цей час займаються ці надзвичайні люди? Вони у повному складі підписують заяву про збереження демократичної коаліції, лякають один одного достроковими виборами, прораховують разом із політтехнологами варіанти успішного виступу, у разі якщо переляк мине. Словом, зайняті своєю улюбленою справою — політикою, а не економікою.
Причому всі. Навіть ті, кому сам Бог велів займатися економічними проблемами. Міністр економіки України Богдан Данилишин приходить на радіо «Свобода» і розповідає, що на українську економіку можуть негативно вплинути перевибори. Так-так, саме вони! А світова фінансова криза — це цілковита нісенітниця. «Позитивним є й те, що деякі сегменти національної економіки є не такими розвиненими і чутливими, щоб на них позначалася світова фінансова система. І зараз фінансова криза не надто впливає на окремі економічні сегменти України», — каже міністр.
Якщо вдуматися в ці слова, то вони є визнанням відсутності в країні серйозних економічних перетворень. Бо про яку європейську інтеграцію може йтися, якщо ми сидимо на березі й дивимося, як повз нас пропливають великі океанські лайнери. З якою швидкістю лайнер пливе, скільки на ньому пасажирів і які суми вони витрачають на вечерю в камбузі, бідному дикунові з берега зовсім нецікаво, йому б намисто. Утім, навіть дикун знає: якщо лайнер затоне поблизу його острова, може виникнути багато проблем (риба передохне і з намистом ніхто не висадиться). Дикун знає, а міністр не знає.
Але ми чудово розуміємо, що таке партійне завдання міністра. Якби зараз економічне відомство очолював міністр від Нашої України, він теж з ентузіазмом говорив би про те, що світова криза на Україну вплинути не може. Але жодним словом не згадав про дострокові вибори, хіба що сказав би, що такі процеси стимулюють економіку і змушують шукати нові шляхи розвитку. А міністр від Партії регіонів?
Тіньовий міністр від ПР Микола Азаров скаржиться, що оточений інопланетянами, які не розуміють, наскільки серйозні проблеми стоять перед Україною у зв’язку зі світовою фінансовою кризою. Але якби пан Азаров був при владі, йому так не здавалося б. Натомість у небезпеці світової кризи був би переконаний пан Данилишин.
Тому що все це не економіка. Це політика. Якби діяльність влади була пов’язана з економікою, президент збирав би Радбез не для того, аби продемонструвати, хто в домі господар, і нагадати про нездійсненність обіцянок прем’єра щодо контрактної армії, а щоб поговорити про світову фінансову кризу. Тим більше він начебто є професійним банкіром. І голова Верховної Ради, до речі, також. Чи не дивно, що у країні, очолюваній банкірами, найменше схильні цікавитися фінансовими проблемами світової економіки?
Якби діяльність влади була пов’язана з економікою, уряд і Радбез теж створили б робочу групу й запросили б до неї, до речі, і фахівців із тіньового кабінету — зрештою, той самий Микола Азаров усвідомлює проблеми українських фінансів і наслідки їхньої кризи не гірше за Віктора Пинзеника. Сьогодні не час думати, як справити краще враження на телеглядача-виборця, зараз потрібно займатися справою.
А вони займаються склеюванням коаліції, виборами, візитами, словом, чим завгодно, тільки не реальною роботою. Тому що займатися виборами — це просто, зрозуміло і прибутково. А стежити за кризою в реальному часі — це складно, страшно і нудно.
Віталий ПОРТНИКОВ,
|
