На Донеччині вбивство на кшталт голівудських фільмів страхіть.
Головна героїня - пенсіонерка, що за вкрадені 50 гривень і неповагу фактично пошматувала найліпшу подругу.
Родичі через крутий норов та пристрасть до оковитої з 50- річною жінкою майже не спілкувалися. Прихистила бідолашну недавня знайома – інвалід другої групи. Мовляв, удвох і в господарстві легше дати раду, і є з ким вечорами старість добувати.
Та ось з часом квартирантка почала цупити гроші. Мирилися щоразу при пляшці оковитої. Лихо сталося, коли пожилиця вкотре вкрала 50 гривень. Господиня схопила сокиру й почала щосили рубати подругу.
Вадим Вахній, заступник керівника Костянтинівського МВ міліції: «После проведения детального осмотра домовладения, прилегающей территории, были установлены следы совершения данного преступления. А именно - были изъяты орудия преступления: нож и топор, которые были замыты, и на них были замыты следы крови. Были видны следы уничтожения вещественных доказательств, то есть стирались вещи».
Найбільше здивував міліціянтів не мотив убивства і навіть не вік убивці, а жорстокість, з якою скоєно злочин.
Підозрювана: «Голова была вот здесь, а там рука была порубанная и нож в животе. То, что я рубила руку, я помню. И что один раз я ее ударила по голове, это я тоже помню. А что я резала ножом – этого я уже не помню».
Сергій Волошин, слідчий Костянтинівського МВ міліції: «Жестокое было убийство. Группе при осмотре места происшествия было тяжело смотреть на это все. Гражданка созналась, дала признательные показания».
Про схильність пенсіонерки до жорстокості ніхто з сусідів й гадки не мав. Про те, що випивала, кажуть, знали. Але щоб таке. І ненависті господині до квартирантки не помічали. Зовні подруги були не розлий вода.
Олександр, сусід: «Ну, как соседка, она относилась по-человечески, в хорошем настроении всегда. Ну, а когда выпьет – бывают немножко заскоки такие. Они вместе жили тут, вместе дрова кололи, вместе выпивали, ужин готовили».
До пенсію, кажуть сусіди, затримана була чемною й поважною людиною. Випивати почала від самотності. Тепер, щоправда сумувати їй не доведеться. Наступні, щонайменше, 7 років жінка мешкатиме в компанії співкамерниць в одній з українських в’язниць.
| 
