|
Не виключено, що в Україні зможуть посадити у тюрму за крадіжку в 60,5 гривень. Якщо раніше мінімальна сума поцупленого, за яку можна було загриміти за грати, становила 907 гривень, то тепер її народні депутати знизили до 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (це саме 60 гривень 50 копійок). Як обґрунтовують таку новацію правоохоронці? Наскільки це допоможе знизити злочинність? Чи є мінімум, з якого настає кримінальна відповідальність за крадіжку в країнах ЄС?
Вкрадені цигарки та чіпси поламали життя закарпатським юнакам
В умовах розквіту кримінального бізнесу із перепродажу вкрадених мобілок, у час, коли кишенькові злодії залишаються, хоч і не елітою, але досить активною складовою злочинного світу, цей крок був неминучим. Таким чином аргументують ухвалення Верховною Радою законопроекту зі змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення натхненники зменшення кримінальної межі. Зони уникнуть лише ті любителі зазіхнути на чуже, котрі накрадуть майна на 60,5 гривень. Хоча і до цих нововведень отримати судимість за дрібні злочини можна було без проблем, розповідає закарпатська кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.
Пачка цигарок та кілька пачок чіпсів практично поламали життя кільком неповнолітнім закарпатським юнакам, і серед них 14-річному Іванові. Хлопець разом з однолітками розбив вітрину в сільському кіоску і викрав звідти товару заледве на 50 гривень. Проте збитки оцінили майже в тисячу – за зіпсоване майно. Двоюрідна сестра Івана Наталка й досі з жахом згадує історію, через яку юнак отримав умовну судимість і одразу позбувся багатьох своїх планів на майбутнє, розповідає Наталка. «Мабуть, з цікавості, як дитячі пустощі це було. Вони розбили вітрину в кіоску і це була незначна крадіжка, але потім були дуже великі проблеми та довготривалий судовий процес. Оскільки була порушена кримінальна справа, бо порахували в збиток не тільки крадені продукти і речі, але й вітрину. Для родини це була величезна трагедія».
Жінка погоджується: однозначно, злочини виправдовувати не можна. Проте нерідко трапляються такі випадки, коли можна вигадати якесь інше покарання, ніж в’язниця чи умовна судимість. Бо якщо вже за 60 гривень ув’язнювати, то в нас буде не нація, а виключно посттюремне суспільство з відповідними моральними принципами.
Більшість майнових злочинів - крадіжки на невеликі суми
Більшість майнових злочинів в Україні – це саме крадіжки на невеликі суми, зазначив у коментарі Радіо Свобода полковник міліції Микола Рощин. На його думку, зміни в законодавстві щодо дрібних крадіжок зменшать рівень злочинності у країні. «Більшість майнових злочинів, а їх близько 2 млн., саме на таку суму. Кишенькові злодії тепер боятимуться, бо вони ж сьогодні підраховують. Це не означає, що цих людей будуть четвертувати, але ми захищаємо людину, права якої порушують».
Диференціація відповідальності
А заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Сівкович наголошує: зменшення межі, після якої крадію загрожує в’язниця, не стосуватиметься тих, хто вперше порушив закон. «У цьому законопроекті зазначено: якщо людина попалася вперше з сумою 60 гривень і більше, вона притягується лише до адміністративної відповідальності, другий раз – великий штраф, а третій – це кримінальна відповідальність. Ми так зробили, бо дуже багато крадіжок (наприклад, по селах вкрали кури чи розвалили погріб), а міліція, оцінивши збитки до 907 гривень, навіть не відкриває справу».
У результаті - більше людей із судимістю
Правозахисник Дмитро Гройсман називає рішення депутатів зробити жорсткішим мінімум, після якого настає кримінальна відповідальність «немудрим і контрпродуктивним». «Зниження рівня, з якого починається кримінальна відповідальність, що й відбулося в даному випадку фактично в більш ніж 10 разів, не призведе до зменшення кількості крадіжок. Очевидно, що кількість кримінально караних крадіжок зросте, тому що під це поняття тепер підпадатиме більше відповідних подій. Але боротьба з крадіжками від цього не виграє. У нас може зрости тільки тюремна популяція, популяція людей із судимістю, а це все має тяжкі соціальні наслідки. Особливо за часів кризи, коли часто люди вдаються до таких аморальних та незаконних речей, як крадіжки».
У більшості країн ЄС вартість украденого до уваги не береться
У більшості країн Європейського Союзу на грошовий розмір викраденого правоохоронці увагу не звертають (якщо не йдеться, звичайно, про крадіжки у великих розмірах). Наприклад, у кримінальних кодексах Франції, Італії чи Бельгії немає чіткого зв’язку між вартістю поцупленого та мірою покарання, розповідає кореспондент Радіо Свобода у країнах ЄС Віталій Єреміца.
«Крадіжка звичайної губної помади, навіть без застосування сили чи матеріальних збитків тут може каратися ув'язненням від 1 місяця до 5 років. Вкрасти – це взяти предмет, який тобі не належить. Тому наші закони не зважають на вартість украденого», – пояснила в інтерв'ю Радіо Свобода королівський прокурор Бельгії Веронік Мело.
Разом з тим, все, зрештою, належить від судової установи. Справа може закритися одразу, бо предмет, який присвоїв злодій, був надто дріб’язковим, а в минулому у цієї людини чогось подібного не траплялося.
З іншого боку, вартість предмета відіграє роль у внутрішніх правилах для охоронців супермаркетів. Наприклад, в одній з французьких мереж магазинів існує таке обмеження: якщо злодій викрав предмет вартістю більше 3 євро, то одразу викликають поліцію. Також, якщо у крамницях цієї мережі помітили людину, яку тут хоча б одного разу впіймали на крадіжці, охорона має право виставити за двері.
За даними Державного департаменту з питань виконання покарань, в Україні нараховується 180 тисяч в’язнів. Майже 2 тисячі з них – це підлітки. За даними правозахисників, за кількістю в’язнів Україна втричі перевищує загальноєвропейські показники.
|
