Прощальна ватра
«Прощальным костром догорает эпоха». Цей рядок Ю.Шевчука останніми днями звучить у вухах все частіше. Нарешті остаточно визначилися з датою президентських виборів – 17 січня. А 1 лютого нам оголосять нового президента. Будь-яка зміна буде на краще. Принаймні, на перших порах. Бо нинішня стагнація не веде абсолютно нікуди. Країні потрібні нові імпульси і нові кадрові вливання.
Минулого уїк-енду відбудеться партійний з’їзд «Нашої України». Дуже імовірно, що там приймуть рішення про вихід з коаліції. Упродовж наступного місяця нову так і не вдасться створити, і це могло би стати підставою для розпуску парламенту і позачергових його виборів. Але вже 17 липня лишається півроку до президентських виборів. Згідно з Конституцією, у ці півроку розпускати парламент не можна. Втім певні політико-правові колізії все одно можуть виникнути – у нас це люблять. Особливо порадувала В.Ульянченко, заявивши, що проблеми «Нашої України» вирішаться, якщо трохи змінити назву партії і використовувати в якості емблеми замість підкови сонечко.
Ага, а ще освятіть заново партійні офіси, замовте собі нові гороскопи і введіть до президії сибірських шаманів. І оці люди намагалися колись керувати державою! На жаль, тут не допоможе навіть психіатрична експертиза. Цікаво, чи замовляють ці люди собі квитки за кордон на 17 січня, чи відчуття реальності у них вже повністю атрофувалося? Зате телебачення перетворюється на справжню школу лихослів’я. Хоча смислу у тому немає ніякого. В.Януковича вже неможливо скомпрометувати абсолютно нічим. Весь бруд, який лише можна було, на нього вже вилили, нічого не залишивши на запас.
Що ж до Ю.Тимошенко, то її рейтинг тисне донизу криза, і з цією бідою теж ніхто не зможе змагатися. Чи не вперше у нас президентські змагання переведено майже виключно у морально-етичну площину. В.Янукович твердить, що він чесний і наївний (так і хочеться додати – закоханий), що він свій хлопець, із народу, що академій не закінчував. Найцікавіше, що в принципі це все правда. Маска О.Лукашенка виглядає на ньому цілком органічно. Інша справа, що Україна – не Білорусь. Хто буде насправді керувати цим простим хлопцем? Р.Ахметов гадає, ніби він.
В.Путін дещо іншої думки. Втім добре, якщо взагалі хтось керуватиме. Найгірше, коли на Україну всі махнуть рукою і втратять до нас будь-який інтерес. Натомість Ю.Тимошенко вдає із себе несправедливо ображену, оточену виключно покидьками роду людського (яких вона і привела до влади). Вона вже не згадує, по скільки доларів на секунду крали її попередники, оскільки її власні чиновники і нардепи вже перекрили той рекорд. Мамо-мамо, яких тварюк Ви посадили нам на шию? А казали колись, що то найкращий уряд у світі.
Схоже, що перехитрували самі себе. Регіонали, здається, намацали новий спосіб відправити її у відставку. Якщо парламент не може це зробити з урядом у цілому, то це можна вчинити з кожним міністром (крім прем’єра) поокремо. Власне, навіть геть з усіма і не треба. Достатньо лишити в уряді менше 18 членів, щоб там не було кворуму. В тому, що жодного нового міністра затвердити парламенту не вдасться, немає жодних сумнівів. Таким чином, повалення уряду залежить тільки від того, коли саме В.Янукович повважає це за доцільне. Чи протримається суспільство ці сім місяців при такому колапсі влади?
Все залежить від особистих заощаджень громадян. До зими без опалення нам вже не звикати. Гірше, якщо Україна перетвориться на суцільну техногенну катастрофу через перебої в електромережі. Будемо грітися біля прощальної ватри помаранчевої епохи, гори вона біло-блакитним полум’ям! 24 серпня цього року буде фантасмагоричним. Що святкуватимемо - невідомо. Те, що довели власну державу до цілковитого маразму?
Вісімнадцять років деградації? Заміну підкови на сонечко? Втрату шести мільйонів населення? Провал євроінтеграції? Сварку на порожньому місці з Росією? Однозначно, це будуть поминки за Майданом. Прощальна ватра. У цьому є своя печаль і своя надія. Приводити до влади безвідповідальних базікал більше не можна. 2004 рік показав, що до влади найбільше рвуться ті, хто не здатний її реалізувати.
Вибирати нині теж особливо з кого немає. А життя таки продовжується…
|
