Коли директор Перечинської школи, прийшов вранці на роботу, то відразу зауважив: тут хтось добряче «похазяйнував».
Непрошених гостей, як виявилося, цікавив у першу чергу комп’ютерний клас, де були розбиті двері. З приміщення зникли вісім системних комп’ютерних блоків та монітори до них. Злодіям ніщо не стояло на заваді -- клас не був обладнаний сигналізацією, гратами на вікнах. Щось путнє довідатися від сторожа не вдалося. Скидалося на те, що у час, коли орудували крадії, він міг десь придрімати у своїй кімнаті.
Про зухвалу крадіжку керівник навчального закладу повідомив у чергову частину Перечинського райвідділу ГУМВС України в Закарпатській області. Правоохоронці припустили, скоріш за все, злочин скоїли неповнолітні. Адже злодії добре знали, де знаходиться комп’ютерний клас та деякі інші деталі. Розслідувати справу щодо зухвалої крадіжки доручили досвідченим працівникам карного розшуку, кримінальної міліції у справах дітей, дільничним інспекторам. Для розкриття злочину підключили й експерта-криміналіста та інспектора-кінолога. Начальник райвідділу Павло Готра, його заступник Євген Мельников, в.о. начальника карного розшуку Максим Сабельніков разом з оперативниками висунули кілька версій, котрі стали відпрацьовувати. Під невидимий контроль взяли всі місця, де зловмисники могли б збути комп’ютерну техніку: ринки, магазини. Адже техніка -- не голка, її просто так не сховаєш. Спершу розслідування рухалося якось повільно: не було свідків, а в школярів зараз тривають канікули. Згодом на території школи оперативники знайшли поліетиленові пакети, котрий, як дізналися правоохоронці, в одному з місцевих магазинів купували якісь юнці. Продавці зуміли описати зовнішність цих підлітків.
...15-річного Івана оперативники виявили у комп’ютерному клубі. Підліток сидів за монітором, граючи в якусь гру. Його зовнішні дані збігалися зі словесним портретом ймовірного крадія. Побачивши працівників міліції, хлопець чомусь знітився, однак зі всіх сил намагався не подавати вигляду. Підліток гаряче заперечувати свою причетність до викрадення техніки зі школи. Мовляв: у той час був удома. Але відтворюючи щохвилинно свій проведений день, коли сталася крадіжка, почав щось не договорювати, тож стало зрозуміло: Іван таки замішаний у цій справі. Потім хлопець розповів, з ким саме проводив вечір у час зникнення комп’ютерів. Його компаньйони, 16-річний Іван та 17-річний Владислав, були з ним того вечора на легковому автомобілі. Ним поїхали «на діло». Після розмови з підлітком оперативники детально поспілкувалися і з його спільниками. Зрозумівши, що правоохоронцям уже все відомо, хлопці зізналися у скоєному.
Певніше за все, ідея швидко розбагатіти виникла спонтанно. Один із підозрюваних, учень цієї школи, добре знав, де знаходиться комп’ютерна техніка. Під покровом ночі малолітки навідалися у навчальний заклад. «Вирахувавши», коли сторожа не буде, подалися у комп’ютерний клас. Після кількох потужних ударів двері відчинилися. Винести комп’ютери труднощів для них не становило. Всю техніку юнці вивезли на автомобілі й сховали у закинутому гаражі. Вони показали міліціонерам місце, де сховали крадені системні блоки та монітори. Причину крадіжки затримані пояснили просто: хотілося заробити грошей. До речі, усі вони з благополучних сімей і ніхто не голодує.
За фактом крадіжки порушено кримінальну справу. Триває слідство.
Іван Ладжун
|
