Наступного дня міліціонери затримали матір дитини, 24-річну Маргариту Данацко із села Зняцьово Мукачівського району. Вона зізналася, що покинула семимісячну доньку.
— Раньше ми з мамою жили в Мукачевому, — розповідає Маргарита. Вона у коричневій куртці зі шкірозамінника і чорній в’язаній шапці. — Потом вона вийшла вдруге замуж у Зняцьово. Переїхали до її чоловіка, квартиру продала. Отчим одразу мене не злюбив. Не хотів приписувати.
Після 11-го класу Маргарита намагалася вступити до училища вчитися на продавця.
— Не набрала балів, — зітхає. — Два роки працювала в одному кафе, ще два — в другому. Мила посуд, робила все, що поручали. Гроші получала невеликі, але хватало.
— У мами й вітчима не просила. У серпні 2009-го з подругами обмивали получку. Познакомилися із воєнними. Хлопці служили тут в одній із військових частин. Славік запросив мене в гуртожиток. Сиділи до півночі, оказалося, у нас похожі судьби. Після того часто бачилися. Восени він сказав, що його переводять в іншу часть на схід України. Обіцяв лишити адрес, але виїхав раптово, мене не попередив.
На той час Маргарита була вагітна.
— Коли узнала, що бєрєменна, пішла у воїнську часть. Говорила з главним, пояснювала, що треба найти Славіка. Але той казав, що не має права давати адрес. Тоді я рішила народжувати сама. Срок був три місяці — пізно робити аборт. Удома розказала мамі й отчиму. Той согласився прийняти мене з дитиною. Обіцяв, що точно припише. Народила я малу 2 червня, але він не спішив приписувати в хату. Тому я не могла зареєструвати доньку й получити грошей. Документів на неї не мала, але називала Вікторією.
Матір Маргарити ніде не працює, вітчим отримує 730 грн пенсії з інвалідності. До осені працював пастухом.
— Приносив додому молоко, — продовжує Данацко. — А як перестав пасти, то почалися проблеми. Його пенсії не хватало всім. З осені стало зовсім тяжко. Я думала, куди би пристроїти малу, щоб їй легше стало.
19 січня вранці Маргарита тепло одягла доньку й поїхала до райцентру.
— Увесь день ходила по городу. Після обіду пішла в дєтдом "Дивосвіт”. Придумала таку історію: "На автовокзалі якась жінка попросила мене подивитися за дитиною, а сама зникла. Це дитина не моя, тому заберіть її”. Та мені сказали, щоби приходила зранку, коли буде головна. Я рішила: нічого з дитиною в село вертатися. Приколисала малу на руках, а коли та заснула — зайшла в першу попавшу п’ятиетажку. На третьому поверсі лишила малу. Думала, якась добра душа її найде.
Маргарита поїхала до батьків.
Дівчинку передали до обласної дитячої лікарні. Вона здорова.
— Зараз вирішують питання про порушення кримінальної справи щодо матері за залишення в небезпеці малолітньої дитини, — розповідає 36-річний Богдан Фельцан із міськвідділу міліції.
Сніжана РУСИН
