|
Відходи угорської промисловості, які протягом кількох років незаконно завозили на територію України, у середу, 9 грудня, почали нарешті вивозити з Закарпаття Передісторія цього міжнародно-екологічного скандалу нині відома майже кожному закарпатцю: протягом 1998-2005 років приватне підприємство «Озон» завезло в Закарпаття суміш мінеральних речовин «Премікс».
На кордоні документи на неї подавалися як на цілком безпечну речовину: за класифікаційною експертизою, проведеною центральною митною лабораторією Держмитслужби України, речовина класифіквалася як «суміш порошкоподібної речовини, що використовується в певних технологіях і не потребує додаткової екологічної експертизи». Насправді ж виявилося, що не все так добре з тим «Преміксом». Уже наприкінці 2004-на початку 2005 року громадськість та ЗМІ забили на сполох і заявили, що той порошок завдає шкоди їхньому здоров’ю, навколишньому середовищу і є нічим іншим, як відходами угорської промисловості. Український інститут екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя дійшов висновків, що завезена з Угорщини суміш отруйна й навіть частково т нлежить до першого, найвищого класу небезпеки.
Тоді за справу взялися серйозно. 30 березня 2005 року прокуратура області порушила кримінальну справу, за розпорядженням Президента у червні 2005 р. було створено Міжвідомчу державну комісію під головуванням віце-прем’єра, яка мала вирішити всі питання з тими горезвісними відходами. У 2005-му працівники МНС завантажили частину «Преміксу» у 24 залізничні вагони, загалом відвантажили 656 тонн на залізничних станціях міста Берегово та с. Боржава. Решту прибрали з відкритих територій та засипали в металеві діжки. Гроші на це – близько 4 млн. грн. – виділив Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Проте з чтого часу й до нині фактично справа не рушала з місця.
Якось приїжджав навіть комітет Верховної Ради з екологічних проблем, подивилися, подумали – й знову нічого. Фактично за чотири роки простоювання під відкритим небом мішки почали псуватися, діжки – розвалюватися, частину з них навіть розікрали а той префікс знову висипали на змл. Хтось із чиновників навіть пожурився з цього приводу: мовляв. Може. Якийсь нечесний селянин зараз у ті бочки муку насипає… Поряд з цим «набіг» борг перед Укрзалізницею за простій вагонів – понад 20 млн. гривень. Яким чином зараз урядові нагадалася проблема – наразі так і невідомо. Лише на початку цього тижня стало відомо, що виділено 5,2 млн. грн. на вивезення і утилізацію відходів.
Тендер на спалювання уже закарпатського «Преміксу» виграла польська фірма, на яку власне в середу. 9 грудня, й почали вивозити угорські відходи. Завантаженням у спеціальні вантажівки та вивезенням зайнялися спеціалісти Державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними речовинами», роботи курував безпосередньо перший заступник генерального директора Володимир Макогончук. Він і розповів газеті «НЕДІЛЯ», що наразі речовину цю вони вивозять як таку, що належить до ІІІ класу небезпеки і такими є останні дослідження. «У нас є паспорт відходу, згідно з яким це є небезпечна хімічна речовина ІІІ класу небезпеки. Тобто, вони є небезпечними, але не токсичними. Попри це, оскільки речовина пилоподібна, то наші спеціалісти мусять працювати в масках та спеціальних захисних костюмах», - розповів В. Макогончук.
Він додав, що наразі з Закарпаття вивезуть 656 тонн «Преміксу», закінчити всі роботи планують до 18 грудня. Не можуть натішитися з того, що небезпечну речовину нарешті почали вивозити з Берегівщини, і місцеві жителі. Зокрема, берегівчанин, представник екологічної організації «Чистий Берег» Олег Супруненко розповів: «Ми лише сьогодні дізналися, що починають вивозити «Префікс». Так, це приємно, але постає питання інше: чому треба було 10 років чекати, аби вивези ту гидоту? Адже за десяток років стільки людей постраждало!»
P. S. Після вивезення першої партії на Закарпатті ще залишиться майже 847 тонн «Преміксу», це 56 відсотків від загальної завезеної кількості речовини. Щоб повністю очистити область від відходів угорської промисловості, необхідно близько 16 млн. гривень.
Наталка ПЕТЕРВАРІ, «НЕДІЛЯ»
|
