В основі свята лежить церковний переказ про введення Діви Марії в Єрусалимський храм. За цим переказом, батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, до старості були бездітні, але, одержавши звістку про народження дитини, вони вирішили присвятити її Богу.
Присвячення Богу полягало у введенні присвячуваного в храм, де здійснювався відповідний обряд. Введення Діви Марії в храм було здійснено в урочистій обстановці, коли їй виповнилося три роки. Зустрічати Діву Марію вийшли священики храму і сам первосвященик, яким, за переказами, був Захарія, батько Іоанна Предтечі. Поставивши доньку на першу сходинку храму, Анна сказала: «Йди до Того, хто дарував мені тебе». Без жодної сторонньої допомоги дівчинка піднялася високими сходами храму і була прийнята первосвящеником, який ввів її у Святая святих, куди входив тільки раз на рік лише сам первосвященик.
Земне життя Богородиці від дитинства до вознесіння на небо покрите глибокою таємницею. Небагато відомо і про життя Пресвятої Діви в Єрусалимському храмі. Але в церковному переказі збереглися відомості, що під час перебування Діви Марії в храмі вона виховувалася у товаристві благочестивих дів, старанно читала Священне писання, займалася рукоділлям, постійно молилася.
Для християн має велике значення не тільки подія, що згадується в це свято, але і приклад, який подали батьки майбутньої Богородиці, залучивши свою дочку до Бога з раннього дитинства. Тим самим вони вказали їй істинний шлях у житті, який привів її згодом до того, що саме Марія була обрана Богом для здійснення задуму про порятунок людства як земна Мати Ісуса Христа. Розглядаючи вчинок Іоакима і Анни як приклад для наслідування, Церква закликає віруючих виховувати своїх дітей вже з раннього віку у дусі християнських цінностей і чеснот.
Згадки про святкування Введення в храм Пресвятої Богородиці зустрічаються вже в перші століття християнства в переказах палестинських християн. У них розповідається про те, що свята цариця Олена побудувала храм на честь цієї великої події. Згадки про свято є і в працях святителя IV століття Григорія Нісського. У VII столітті свято було включене в церковний календар.
|
