Чому введення нових податків під час кризи знижує реальні доходи держбюджету. Уряд гарячково вишукує нові способи наповнити бюджет
16 лютого конгрес США остаточно схвалив виділення $787 млрд для стимулювання економіки. Більше третини цієї суми призначено для компенсації зменшення податків. Роком раніше, в січні 2008-го, коли кредитна криза тільки починала набирати обертів, адміністрація Джорджа Буша вже знижувала фіскальне навантаження на американські компанії — торік реальний сектор заплатив на $168 млрд менше, ніж планувалося.
Такої стратегії дотримуються і європейські держави. Зокрема 10 лютого уряд Німеччини терміном на два роки знизив податок на прибуток і збір на медичне страхування — сумарне податкове навантаження зменшилося приблизно на EUR18 млрд на рік. Аналогічних заходів вживають у Великій Британії, Франції й навіть у сусідній Росії — уряд Володимира Путіна з 1 січня 2009 року знизив податок на прибуток з 24% до 20%.
Зменшення ставок, а то й мораторій на сплату податків — спроба врятувати курку, що несе золоті яйця, тобто бізнес, який серйозно постраждав від світової фінансової кризи в 2007–2008 роках.
Спочатку відсутність дешевих позикових коштів поставила хрест на розвитку кредитомістких бізнесів на кшталт будівництва. Потім, у 2008-му, падіння попиту на світових ринках призвело до зниження доходів підприємств експортно орієнтованих галузей. А ближче до 2009-го компанії почали скорочення витрат, звільнення персоналу й зменшення зарплат — слідом упала купівельна спроможність.
Украй погано сьогодні й українським підприємствам, і цілим галузям. Причому не лише будівництву, банкам і металургам — перша хвиля звільнень і скорочення зарплат уже позначилася на українських ритейлі та харчопромі, які уповні відчули падіння купівельної спроможності.
Проблеми реального сектору позначаються на динаміці бюджетних надходжень. З одного боку, 10 лютого Держказначейство відрапортувало про виконання січневого бюджету більш ніж на 101%: надходження до загального й спеціального фонду перевищили 12,2 млрд грн при запланованих 12,083 млрд. А прем’єр Юлія Тимошенко і взагалі заявила про перевиконання січневого бюджету на 6%. З іншого — чиновники Cекретаріату президента ще 3 лютого стверджували, що доходи загального фонду в січні становили лише 86,3% від запланованого. Такий самий відсоток виконання плану (86%) в інтерв’ю Контрактам називав і Микола Азаров (стор. 14). За його словами, бюджетній арифметиці допоміг Нацбанк, який на два місяці раніше строку перевів на рахунки спеціального фонду кілька мільярдів отриманого торік прибутку. Плюс Нафтогаз сплатив податки за минулий рік. У підсумку, за сукупністю надходжень до загального і спеціального фондів, бюджет січня був закритий із профіцитом.
Однак все йде до того, що січень виявиться останнім місяцем з позитивним сальдо бюджету. Додаткових джерел надходжень — у вигляді прибутку Нацбанку, доходів від приватизації або податків держкорпорацій — ані в лютому, ані в березні, ані в подальшому не передбачається. А більшість підприємств навіть без посилення податкового навантаження переводитимуть у тінь значну частину доходів — щоб вижити в умовах падіння попиту й виручки.
Замість того, щоб шукати можливості послабити фіскальне навантаження на українські компанії, уряд гарячково вишукує нові способи наповнити бюджет. Із грудня 2008-го по лютий 2009-го ВР внесла понад 20 змін до податкового законодавства, більше половини з яких збільшують фіскальне навантаження (стор. 34). Так, попри катастрофічне падіння автопродажу (-60% за підсумками січня) у п’ять разів було підвищено акцизи на імпортні кузови, у 2–10 разів — на готові автомобілі. Удвічі зросли акцизи на бензин, значно збільшено цей податок для виробників сигарет. Крім того, з подачі Кабміну в три-п’ять разів було підвищено податок із власників транспортних засобів (з об’ємом двигуна понад 2,2 л).
Задля справедливості слід зазначити, що серед підготовлених до розгляду ВР у лютому–березні законопроектів помітно поменшало ініціатив, які збільшують податкове навантаження. Так, перехід до прогресивної шкали оподаткування зарплат знижує прибутковий податок з 15% до 10–12,5% для 90% працюючого населення. Передбачається зменшити й злощасний транспортний податок; а з проекту закону про новий ринковий збір, за словами віце-спікера ВР Миколи Томенка, буде вилучено норму про шестиразове підвищення податку з ринкових торговців. Утім, усі послаблення пояснюються просто — кожен із «пом’якшених» законопроектів встиг спричинити масові народні протести.
Серед менш відомих широкому загалу проектів, як і раніше, залишаються документи, що вводять нові податки або посилюють стягнення існуючих. Приміром, пропонується замінити всі соціальні збори з фонду оплати праці одним податком. Його ставку проект не визначає, натомість для адміністрування єдиного соціального податку доведеться створити новий контрольний орган. Є в переліку проектів податок на розкіш, а також на нерухомість (стор. 36). Схоже, уряд і ВР продовжують керуватися принципом: «Якщо податків платять менше, їх потрібно підвищити». Такою логікою можна користуватися нескінченно, але грошей від цього не побільшає. Їх поменшає. Середньостатистичний підприємець, змушений не лише виживати в умовах кризи, а й платити нові податки, просто піде в тінь. Наприклад, почне видавати зарплату своїм працівникам у конвертах. І державі не залишиться нічого іншого, крім як знову підвищити податки...
|
