«Всі будують бари, а ми - церкву»
Навіть у часи економічної скрути люди на Закарпатті творять дива. Саме до таких можна віднести Івана та Єлизавету Ляхів, що проживають в селі Великий Раковець на Іршавщині. В цьому досить великому та небагатому селі дідусь із бабусею мають велике господарство, свою ферму. Та живе подружжя не лише для себе, а й для людей. Тому і вирішили збудувати власними силами Божий храм. Тепер це греко-католицька церква імені Іоана Златоустого.
Іван та Єлизавета Лях розповідають, що це була воля ще їхніх батьків, які планували зробити добру справу ще 1949 року. Проти виступила радянська влада, яка тільки-но прийшла в наш край. Тож задуми батьків мусили виконати саме зараз.
У 2003 році пенсіонери побудували хрест при сільській дорозі. Через деякий час священик отець Петро Береш, який є родичем родини, запропонував зробити ще щось до хреста. Поміркувавши з Владикою Міланом Шашіком, вирішили, що можна побудувати і капличку. «Розпочинали дуже важко: шукали земельну ділянку, два місяці обходили з документами майже весь Ужгород», - розповідає пані Єлизавета. Завдяки сприянню Шашіка, в селі виділили 8 сотин землі.
Потім розробили проект, побудували фундамент. Пенсіонерка каже, будувати церкву допомагало трохи не все село, причому безкоштовно. Хотіли спочатку зробити з дерева, але потім вирішили – цегла кращий матеріал. «Як казав Владика, нам треба було молитися, ще коли ставили фундамент, тому й будівництво було хорошим», - зізнається Єлизавета Лях.
На запитання, звідки ж гроші, подружжя відповідає: вкладали самі, ще й діти трохи допомогли. «Маємо три бички, здаємо одного. Вони у нас племінні. Діти нам трохи допомагають, але вони працюють, часу багато не мають. Донька зараз в Ужгороді», - розповідають. Іван та Єлизавета зізналися, що мають пенсію 1 200 та 980 грн. Очевидно, цих грошей вистачає.
Церква ще не завершена повністю, зараз робиться іконостас, хочуть ще побудувати дзвіницю з дерева. Проте служби вже правлять. Священиком став отець Ігор з Вільхівки, який приїздить у Великий Раковець щотижня. На службу приходять 25-30 чоловік. Греко-католицька громада в селі невелика, більше православних.
Проте в церкву ходять з сусіднього Малого Раківця, з Імстичева. Хоч церква і молода, але вже має чим похвалитись. Мілан Шашік подарив мощі Іоана Златоустого, привезені з Рима. Тепер церква носить його ім’я. 26 листопада – день Іоана Златоустого, цей день для села свято. Іван Лях розповідає, що цього дня в село приїхали 14 священиків і Владика Шашік. Зібралися на свято всі греко-католики округи.
Іван та Єлизавета Ляхи вже 52 роки разом. Все своє життя вірили в Бога, попри заборону радянської влади. Завжди таємно ходили в монастир, так само і повінчалися. Їх усе життя вчила радянська влада, що Бога нема, є лише комуністична партія. Але вони сповідувати власні принципи. І продовжують далі, попри всі негаразди.
Денис ФАЗЕКАШ, газета «НЕДІЛЯ»
|
