 Понад дві третини громадян України (68,5%) вважають День Перемоги великим святом, ще 21,3% опитаних вважають цей день звичайним святом.Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова.
За результатами опитування, не вважають День Перемоги святом 8,6% громадян України. Кількість тих, хто вважає цей день великим святом, дещо зменшилася в порівнянні з 2003 роком (71,7%).
Найбільшим святом цей день є для людей старшого покоління: серед респондентів, старших 60 років великим святом цей день вважають 78,9%, а серед опитаних у віці 50-59 років - 75,1%. У молодших вікових групах кількість тих, хто вважає 9 травня справді великим святом, дещо знижується і найнижчим є у групі у віці 18-29 років, де День Перемоги справді великим святом вважають 57,5% опитаних.
Серед регіонів України виділяється західний регіон, де День Перемоги великим святом назвали 27,6% опитаних, а 30,2% респондентів не вважають цей день святом. В інших регіонах великим святом День Перемоги вважають 77-82%.
Майже дві третини опитаних (64,6%) війну проти фашизму схильні називати Велика Вітчизняна війна і близько чверті (26,2%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 5,2% респондентів, решта вагалися з відповіддю. У порівнянні з квітнем 2003 року відповіді респондентів майже не змінилися.
Найбільше схиляються до назви Велика Вітчизняна війна опитані віком старше 50 років (68,2%), найменше - представники вікової групи 18-29 років, де Великою Вітчизняною цю війну називають 59,4%, а Другою світовою - 30 , 1%.
Серед регіонів України виділяється західний регіон, де війну проти фашизму Великою Вітчизняною називають 39,0% респондентів, а Другою світовою - 39,5%. В інших регіонах понад дві третини називають цю війну Великою Вітчизняною.
Респондентам також ставили запитання: "Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянська війна, політичні репресії. Як ви вважаєте, який з наведених шляхів вирішення взаємних образ є найкращим ? ".
Ледь менше половини опитаних (46,2%) обрали відповідь "потрібно примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних" . Водночас більше третини респондентів (35,8%) вважають, що винні обов'язково повинні бути покарані, навіть через багато років. Решта опитаних вагалися з відповіддю.
У порівнянні з квітнем 2003 року кількість прихильників думки про те, що винні обов'язково мають бути покарані, зросла з 19,6% до 35,8%. Водночас, кількість прихильників протилежної думки знизилася з 65,3% до 46,2%, що може свідчити про зменшення популярності ідеї толерантного ставлення до політичних опонентів.
На думку директора соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка, однією з головних причин таких змін є нетерпимість ставлення провідних політиків до своїх опонентів, яку вони демонструють публічно, а також політизація та радикалізація ставлення до історії з боку політиків.
|
