З 1 січня 2010 року жителі закарпатських сіл не зможуть продавати на ринках власноруч забиту худобу та виготовлені у дрібному господарстві молочні продукти.
Закарпатські фермери отримають допомогу від області - 2,5 мільйони гривень. 700 тисяч з обласного бюджету виділили вже. Так обласна адміністрація відреагувала на нові вимоги щодо тваринницької продукції. Адже з 1 січня наступного року селяни не зможуть продавати на ринках власноруч забиту худобу та виготовлені у дрібному господарстві молочні продукти. Саме у цей час набувають чинності дві статті прийнятого у жовтні 2005 року Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Тваринницька продукція вироблятиметься лише на фермах і міні-заводах та має бути якісною і добре перевіреною. Тому за ці гроші фермери повинні створити усі умови для виробництва якісної продукції. Одному товаровиробнику дадуть до 250 тисяч гривень.
А на селян, відповідно до закону, чекає «заборона реалізації та обігу необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних на агропродовольчих ринках». Забоєм з 1 січня мають займатися спеціальні організації, у яких будуть усі відповідні умови та дозволи.
- Селянину доведеться везти, до прикладу, худобу, у спеціальний забійний цех. А вже після забою, з усіма довідками та дозволами – можна на ринок. Забите удома продавати не дозволять, - пояснює заступник начальника управління агропромислового розвитку ОДА Степан Нодь. Аби допомогти селянам і зменшити їхні витрати ще й на забій, у селах планують зробити мережу забійних пунктів, проте це лише в перспективі. На початку ж ці нововведення спустошуватимуть гаманці селян, адже за окремий забій треба платити. Ще одна цікава примітка, за словами Олександра Тюпи, начальника відділу тваринництва згаданого управління, дещо забити вдома все ж таки дозволять: до 5 курей і до 5 кролів, все, не більше цього.
Молочна продукція вироблятиметься тепер лише на фермах, міні-заводах і спеціальних кооперативах. Постановою Кабінету Міністрів передбачено створити в кожній області кілька таких кооперативів, серед них один – молочарський. Закарпатські аграрники подали заявки до Кабміну на побудову шести таких кооперативів і малих молокозаводів в області. Молочні продукти з нового року також прийматимуть лише в тих місцях, де є відповідні вимоги зберігання, охолодження і постачання. Окрім того, та Закарпатті розробили програму розвитку тваринництва і птахівництва, якою передбачено будівництво нових доїльних залів та тваринницьких приміщень.
В управлінні агропромисловості переконані, що усі ці кроки сприятимуть покращенню якості молочної та м’ясної продукції, але все залежатиме від фінансування, яке, до речі, цьогоріч від держави значно менше. Якщо торік аграрники Закарпаття отримали 36 мільйонів гривень, то цього року надійшло лише 11. Відповідно, фермерам з цього перепала зовсім незначна сума. Минулоріч фермери отримали з держбюджету 4,6 мільйонів гривень, а за півріччя цього року надійшло лише 460 тисяч. Обласна програма дасть змогу не лише покращити якість продукції, але й погасити різницю відсоткової ставки за кредитами, - переконує Степан Нодь. Якщо банки надавали кредити фермерам під 18%, то досі 6% різниці погашалося за рахунок обласного бюджету.
Віктор ТАР, газета «НЕДІЛЯ»
|
