|
З 1 грудня набирає чинності Лісабонський договір - новий основний документ ЄС, ратифікований всіма 27 країнами-членами.
Документ спрямований на спрощення процедури прийняття рішення в рамках Євросоюзу і посилення його ролі у світовій політиці.
Договір засновує дві нові посади - президент ЄС і глава європейського зовнішньополітичного відомства.
Офіційні заходи з нагоди вступу документа в силу пройдуть у вівторок в португальській столиці - там виступлять з промовами лідери країн Євросоюзу.
Офіційний початок дії Лісабонського договору може здатися незначною подією, однак вона змінить порядок прийняття рішень у країнах Євросоюзу.
Прихильники документа стверджують, що він допоможе зробити Європу більш демократичною і ефективною, у той час як противники вважають, що країнам-членам Євросоюзу доведеться поступитися Брюсселю забагато повноважень.
Вперше про подібного роду документі заговорили вісім років тому.
Остання перешкоди на шляху до його прийняття була знята, коли в листопаді після довгого судового розгляду договір ратифікувала Чехія.
Незабаром після цього були обрані офіційні особи Євросоюзу - першим президентом Європейської Ради став бельгійський прем'єр Херман ван Ромпей, главою дипломатичного відомства - очолювала раніше комісію ЄС з питань торгівлі британка Кетрін Ештон.
Вона змінить Хав'єра Солану, який залишає свою посаду після 10 років, проведених у кріслі головного дипломата Європи.
Як верховний представник з міжнародних справ баронеса Ештон буде мати більші повноваження і ширший штат дипломатичної служби.
Одним з ключових нововведень Лісабонського договору є скасування права вето держав-членів одразу в декількох областях, в тому числі в боротьбі зі змінами клімату, в питаннях енергобезпеки і екстреної допомоги.
Абсолютна одностайність як і раніше, буде необхідно для прийняття рішень з питань оподаткування, міжнародної політики, оборони та соцзахисту.
| 
