|
У шафі багатьох політиків є скелети, вивчати які набагато цікавіше, ніж читати рядки з офіційної біографії.
У піонерські роки я в компанії інших «леніністів» полюбляв займатися софістикою на тему близькості вождя усіх трудящих з Кларою Цеткін та Розою Люксемюбург. Користуючись більше чутками, ніж першоджерелами, ми тоді помилково вважали, що саме одна з цих пристрасних активісток і заразила вождя хворобою пролетарського (неперебірливого) сексу – сифілісом. Звісно, ні в прекрасних ессе Маріетти Шагінян, ні в шкільних підручниках відповідей на свої запитання знайти ми тоді не могли.
І ось тут така знахідка: історик та письменниця Хелен Раппапорт документально доказала, що Ілліч помер від сифілісу, підчепленого від паризької повії в 1902 році. Письменниця пише, що радянських істориків розстрілювали навіть за згадування цієї теми. Проте, свій внесок у вивчення ленінізму зробив відомий фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність Іван Павлов, написавши у своїй доповіді: «Революцію зробив божевільний з сифілісом мозку». Відтак, дуже символічно, що українські націоналісти відбили вождеві носа. Якщо комуністи дійсно люблять правду, то повинні дякувати своїм опонентам за таку автентику.
Свої загадки є в багатьох інших вождів епохи. Відомий російський фізіолог та рефлексолог Володимир Бехтєрев 23 грудня 1927 року мав головувати на з’їзді невропатологів та психіатрів, але його таємно викликали на обстеження Сталіна. Коли ж Бехтерєв таки повернувся на з’їзд, вибачаюсь за затримку, заявив, що оглядав одного «сухорукого параноїка». Наступного дня вченого не стало.
Італійський диктатор Беніто Мусоліні розпочинав свою кар'єру як співробітник британської розвідки Мі-5. У 1917 році він отримував на місяць суму, яка сьогодні є аналогом 9,5 тис дол. за публікацію статей на підтримку продовження Італією війни на стороні Антанти. До речі, так само і Ленін вважається агентом німецької розвідки.
Очевидно, колись якийсь російський історик назве розвідником ЦРУ Віктора Ющенка, доказавши, що пані Катерина Ющенко – не дружиною була зовсім нашому президентові, а прикомандированим агентом американських спецслужб.
Найбільша загадка Віктора Януковича – це кількість його кримінальних подвигів у молодечі часи. Нині уже достеменно відомо, що у Віктора Федоровича було дві зареєстровані «ходки», а ще від двох його врятував Господь Бог чи інші всесильні на той час органи. Принаймні так стверджує особистий кримінальний бібліограф Януковича Григорій Омельченко. Згідно з дослідженнями Омельченка, вперше лідер Партії регіонів був засуджений за грабіж, вдруге – за нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Після відбуття другого покарання Янукович з групою осіб нібито жорстоко побив та згвалтував жінку, але відкупився від потерпілої, і кримінальна справа була закрита. А коли працював директором автопідприємства, притягувався до кримінальної відповідальності за розкрадання державного майна в особливих розмірах, і йому загрожувала смертна кара.
Судимості Януковича – досить благодатна тема для спекуляцій. Бодай тому, що у юристів та журналістів є безліч питань щодо того, як скасовувалися дві перші судимості Віктора Федоровича: чимало експертів стверджують, що лідер «регіоналів» не зовсім законно трансформувався з «двічі судимого» на «двічі несудимого», і ретельне дослідження цього питання може призвести до нової кримінальної справи – за фактом фальсифікування судимості. По-друге, коли заходить мова про кримінальне минуле Віктора Януковича, то спікери Партії регіонів поводять себе так, ніби в Україні лише один телевізійний канал, і той підконтрольний Ахметову. Замість створити свій міф про минуле кандидата, «регіонали» намагаються замовчати цю інформацію, в результаті міфи творяться опонентами. В 2004-му році з подачі Михайла Бродського почала гуляти інформація про знамениті «шапки Януковича», які майбутній кандидат у президенти нібито здирав з перехожих. Але минуло якихось 5 років, і Бродський зізнався, що про шапки він тоді все вигадав.
Не знаю, чи буде зиск Вікторові Федоровичу від щирості Михайла Юрійовича, бо виходить, сидів Янукович за крадіжки інших аксесуарів та предметів туалету. Яких?Наприклад, можна згадати живописні розповіді Григорія Омельченка про те, як наш майбутній президент і гарант Конституції виривав сережки з вух живих людей. Не виключено, що через 5 років і Омельченко відмовиться від своїх слів, але принципово ситуації це не поміняє: відсутність правдивої інформації суспільство замінить новими міфами.
Поколінню Януковича варто було б зрозуміти, що з часів «сифілітичного божевільного» Леніна технології управління інформацією принципово змінилися, нині інформація прирівняна до революції: якщо її не можна зупинити, то її треба очолити. Інакше, слідом за груповим зґвалтуванням кумирові Східної України пришиють ще й зоофілію, що призвела до загибелі великої рогатої худоби та до зменшення надоїв на душу населення.
Крім того, Росія – не Україна. Якщо в наших архівах не залишилося жодного сліду, то в архівах колишнього СРСР дані про минуле Віктора Федоровича збереглися вже напевно. І можна тільки уявити, який вплив на нашого чільного «регіонала» матиме який-небудь початкуючий історик Володя Путін чи Діма Медведєв, який «випадково» відкопає пачку архівних матеріалів про всі кримінальні діяння пана Януковича.
Є ще одна важлива річ, яку треба зрозуміти Віктору Федоровичу: свій рядок в історію він уже вписав гучним програшем 2004-го року. Видатні поразки люди пам’ятають понад великі досягнення. З усіх славетних випадків кораблебудування ми насамперед згадуємо помпезний «Титанік»… який затонув. Були кораблі більші, і кращі, але хто з нас так сходу назве їх? На другому місці за згадками шведський бойовий корабель «Ваза», спущений на воду 1628 року.
На той час він був найсучаснішим військовим кораблем у світі, але «Ваза», не пропливши й кілометра, затонув: «одноіменний» король Ваза розпорядився оснастити судно за останнім словом військової науки, але корабели не змогли узгодити вказівки монарха з законами кораблебудування, тому то шведський флот так швидко втратив свою тодішню гордість. Тепер у Стокгольмі є не більший у світі музей кораблю… кораблю, який фактично ніколи не плавав і пролежав на дні 333 роки. Про Наполеона ми насамперед згадуємо, що він дуже змерз під Москвою та завершив свою кар’єру на острові святої Олени. Гітлер застрелився напередодні взяття Рейхстага і т. д.
Важко уявити, що такого може зробити Віктор Янукович, аби змінити «свій рядок» в історії: ну хіба що здати Україну росіянам… так Ахметов з бізнесменами цього не дозволять – їх ринки збуту на заході, а запорука їхнього багатства – незалежності країни. Тоді як добрими кроками перебити 2004-й Януковичу буде дуже важко, незалежно від того, стане він главою держави, чи ні. До речі, Віктор Ющенко увійшов в історію як політик, що розтринькав надію Майдану. Не переможець, а марнотратник.
Планка вимог в істориків дуже висока. Але в будь-якому разі, Віктору Федоровичу пора задуматися над своїм іміджем «для зовнішнього вжитку», для людей, що перебувають поза «синьо-білим» виборчим поясом. І в межах цього дати відповідь на всі актуальні питання сучасності: починаючи від НАТО і другої державної мови, і завершуючи кількістю кримінальних пригод у минулому. Інакше на його голову полетить ще більше шапок…
Орес СОХАР
|
