Часом надмірна цікавість сусідів може бути й корисною. Як ось, наприклад, у недавньому випадку в Мукачеві. Саме мешканці сусідніх квартир першими забили на сполох, коли за стінами злощасної оселі, де нерідко лунали крики і п’яні лайки, підозріло стало тихо. На певні припущення наштовхували людей і прочинені вхідні двері цієї квартири. А ще хтось розгледів, що на балконі лежить дивний великий згорток, прикритий килимом, з-під якого нібито визирають чиїсь ноги у шкарпетках... Людська уява, котрій, як відомо, немає меж, відразу змалювала страшні картини кривавого убивства. Але цього разу, як з’ясувалося пізніше, громадяни не помилилися.
Коли у Мукачівський міськвідділ міліції надійшло повідомлення про підозріле помешкання, на місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група. Розбризкана на підлозі та по стінах кімнати кров красномовно свідчила: тут сталося щось лихе. Кривавий слід потягнув до балкона, де, власне, сусіди й запримітили підозрілий згорток. І цього разу правда виявилася на їхньому боці – під старим килимом лежало мертве тіло молодого чоловіка з численними колото-різаними ранами...
До кінця дня мукачівські правоохоронці не тільки встановили особу померлого (ним був Михайло, 44-річний місцевий військовослужбовець у званні прапорщика), а й осіб, причетних до його вбивства. Те, що сталося вбивство, сумнівів не виникало. На тілі загиблого зафіксували близько 15 порізів, чотири з них – проникаючі. Медики стверджують: людина померла фактично від першого удару, котрий припав у серце.
Мукачево – немале місто, але тут люди знають один одного. Тож з’ясувати, з ким товаришував померлий Михайло, який він вів спосіб життя та інші питання, не становило для стражів порядку особливих труднощів. Окрім цього, правоохоронці довідалися: помешкання, де трапилася трагедія, належить одному з місцевих жителів, але винаймав його товариш покійного, раніше судимий 29-річний мукачівець Олексій. Сусіди розповіли, що останній водив компанію ще з іншим жителем міста над Латорицею, 28-річним Русланом. Обидва молодики ніде не працювали, та, незважаючи на це, частенько пили і гуляли. «Спонсором» нероб подеколи був саме загиблий Михайло. Чоловік у свої сорок чотири не мав власної сім’ї, хоча і на роботі, і за місцем проживання характеризувався тільки позитивно. Утримував фінансово своїх стареньких батьків. Можливо, відсутність дружини і дітей змусила його шукати якусь компанію, аби веселіше проводити час. Однак вибір приятелів виявився явно невдалим. Молодики здебільшого розважалися і харчувалися за кошт свого старшого друга.
Того злощасного дня стіл накрив також Михайло. Під вечір, коли ємність зі спиртним спорожніла, прапорщик задрімав. Але його молодші приятелі ще не «добрали” до потрібної кондиції. Гадаючи, що військовослужбовець спить, Руслан відважився обстежити вміст його кишень. Знайшов 50 гривень, однак на цей час Михайло відкрив очі і, звісно, обурився такому вчинкові. Фраза на зразок: «Я мало гостив вас? Певно, і вам час поставити!» вивела Руслана зі стану рівноваги. Молодик несподівано вибіг у кухню, взяв ніж, з яким накинувся на товариша. Спостерігаючи за цим дійством, Олексій, мабуть, отверезів, бо відразу зметикував: такий розвиток подій для нього, раніше судимого, не сприятливий, тож поспішив покинути помешкання. Нині він ще переховується від правоохоронних органів. А про те, як розгорталися події, розповів Руслан. Щоправда, він також спершу кинувся у «біги». Сховавши тіло покійного приятеля на балконі, пішов до своєї подруги. Не вдавався до подробиць, тільки попросив дівчину змити у цій оселі з підлоги та стін кров. Юнка, звичайно, відмовилася.
Коли оперативники вийшли на підозрюваного у вбивстві, то, зрозуміло, встановили і коло його знайомих, у тому числі й дівчину. Однак трохи спізнилися. Руслан був у своєї коханої, та кудись поїхав. З оперативних джерел правоохоронці довідалися: молодик збирався вирушити на Львівщину до родичів чи знайомих. Тому відповідне орієнтування надіслали львівським колегам. У сусідній області, у Стрию і затримали підозрюваного. Він уже чекав на міліціонерів. Тому не став відпиратися і задавати зайві запитання. Відразу написав явку з повинною. Затриманий усю вину бере на себе, каже, що його раніше судимий приятель Олексій участі у вбивстві не брав. Тож наразі він проходить у справі як свідок. Так це чи ні, встановить слідство. До речі, як зауважує ст.слідчий в особливо важливих справах слідчого управління ГУМВС України в Закарпатській області майор міліції Оксана Данько, під час розмови Руслан поводився досить дивно, якщо так можна сказати. Він настільки спокійно розповідав про скоєний злочин, без каяття чи жалю, ніби мова йшла про якусь звичайну рядову подію... Чи то молодь зараз така «безбашенна», чи горілка з людьми творить дива?
Ігор СТЕФАНЕЦЬ, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області
|